Йосипенко, Сергій2020-08-252020-08-252019Йосипенко С. Л. Історія філософії та проблема внутрішньої тяглости національної філософії / Сергій Йосипенко // Україна Модерна. - 2019. - № 26. - С. 31-49.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17848Проблема внутрішньої тяглости національної філософії є одним із найпопулярніших топосів розмірковувань про ідентичність та ориґінальність національних філософій у Центрально-Східній Европі. Стаття присвячена ролі, яку історія філософії як навчальна дисципліна та галузь наукового дослідження може відігравати у становленні та забезпеченні внутрішньої тяглости національних філософських традицій. Зокрема в дискусії, яка відбулася на початку ХХ ст. між польськими філософами Генриком Струве (1840–1912) та Казімєжем Твардовським (1866–1938), чинниками забезпечення внутрішньої тяглости були названі свідома національна рецепція світової філософії та пріоритетне звернення до власних попередників у національній філософії. Стаття пропонує аналіз сучасного сприйняття українськими філософами цієї дискусії і запропонованих у ній принципів, а також аналіз продуктивности цих чинників та рівня їх розуміння й використання українськими філософами. Констатуючи, що історія української філософії як навчальна дисципліна і галузь наукового дослідження перетворилася в сучасній Україні на своєрідну історичну свідомість української філософії і, спираючись на творчість Вілена Горського (1931–2007), Автор статті аналізує, за яких умов ця дисципліна може перетворитись на один із чинників становлення української національної традиції.The problem of internal continuity in national philosophy is one of the most popular topoi in thinking about the identity and originality of national philosophical schools in East-Central Europe. This article looks at the role that history of philosophy (as a discipline and field of scholarly inquiry) might play in establishing and ensuring internal continuity in national philosophical traditions. In particular, the early twentieth century debate between Polish philosophers Henryk Struwe (1840–1912) and Kazimierz Twardowski (1866–1938), emphasized a self-aware national reception of world philosophy, and the importance of addressing one’s own predecessors in national philosophy, as key factors in ensuring internal continuity. This article offers an analysis of the modern-day perception of this discussion, and the principles it offers, by Ukrainian philosophers. It also looks into the productivity of these factors, and the level to which they’re assimilated and used by Ukrainian philosophers. Acknowledging that the history of Ukrainian philosophy as a discipline and field of scholarly research in today’s Ukraine has turned into a sort of historical consciousness of Ukrainian philosophy, and leaning on the work of Vilen Horskyi (1931–2007), the author analyzes the conditions in which this discipline might become a factor in moulding a Ukrainian national tradition.ukукраїнська філософіяпольська філософіятяглість національної філософської традиціїісторія національної філософіїстаттяUkrainian philosophyPolish philosophycontinuity of the national philosophical traditionhistory of national philosophyArticle