Арістов, ВадимФедяй, Микола2021-07-122021-07-122021https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20280Короткий зміст роботи: в роботі досліджується викладання курсів логіки в навчальних закладах Російської імперії у 1725-1850 рр. На основі даних про викладачів університетів, з моменту їхнього заснування до реформи 1850 р., укладаються короткі відомості про них, а саме, де вони навчалися, здобували освіту та за якими підручниками викладали. Протягом XVIII ст. усі проаналізовані викладачі імперських університетів читали логіку за вольфіанською системою, а в першій половині ХІХ ст. – як за вольфіанською, так і за системами Канта, Шеллінка, Фіхте тощо. Сам процес викладання в університетах регулювався переважно уставами. Так, в уставах XVIII ст. прописується, що університети мають функціонувати на зразок західних, тоді як з початку ХІХ ст. такі пасажі зникають, також із середини XVIII ст. простежується поступовий розвиток цензури. Велику руль у залученні викладачів та цензурі університетських курсів належала попечителям. Підручник Баумайстра "Elementa Philosophiae Recentioris" користувався найбільшою популярністю, принаймні у XVIII ст. Сам підручник є спрощеним переказом праці Вольфа. Структура та зміст підручника нагадує схоластичний. Два його переклади російською виконані по-різному, перший, 1760 року, є одною із перших спроб знайти російські відповідники латинським термінам, автор зазвичай калькує їх, у другому, виконаному через пів століття, автор місцями відходить від оригіналу, намагається "зросійщити" латинські терміни.ukлогіканавчальний закладвольфіанська системауставфілософські школивольфіанствомагістерська роботаOther