Затилюк, Ярослав2023-04-192023-04-192022Затилюк Я. В. Як оцінити політичні та військові звитяги гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (1616–1622) – "грози московитів" і патрона української церкви? / Ярослав Затилюк // Перелом: війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками : у 2-х кн. / упоряд.: Г. Боряк, О. Ясь ; відп. ред. В. Смолій ; НАН України, Інститут історії України. - Київ : Інститут історії України НАН України, 2022. - Кн. 1, Розділ 2. - С. 287-289.978-966-02-9981-8978-966-02-9982-5https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/25072400 років тому, у квітні 1622 року, у Києві від отриманих поранень після переможної військової кампанії під Хотином відійшов у засвіти славетний гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний. У пантеоні героїв української історії він добре знаний і як вправний воєначальник, і як патрон українського православ’я та освіти. Його сучасники не сумнівалися в тому, що "безсмертна слава гетьмана в забутті не постане, допоки Дністер із Дніпром многорибні плинуть". Саме так висловилися студенти патронованої гетьманом київської братської школи, які під керівництвом ректора Касіяна Саковича підготували до друку жалобний панегірик "Вірші на жалісний погреб гетьмана Петра Сагайдачного". У вступній передмові київського ректора зазначено, що метою панегірика є розповідь про гетьмана, "щоб його воєннії подвиги всі знали, і щоб народи те ім’я завжди шанували". Поза тим, за представленням у творі особи очільника Війська Запорозького стоять спроби створити перший збірний образ добропорядного українського рицаря. Поговоримо про ці чесноти, що їх чотириста років тому вбачали в діяннях славетного гетьмана.ukПетро Конашевич-СагайдачнийгетьманВійсько ЗапорозькеХотинська війна 1621 р.московитивідновлення православної митрополіїстаттяArticle