Яременко, Максим2025-12-292025-12-292025Яременко М. В. "[...] очень понравилась нам энта музея. очень хорошо и лахвово, хвакт": русифікація в УРСР періоду пізнього сталінізму на прикладі відвідувачів Державного історичного музею / Яременко М. В. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2025. - T. 8. - C. 41-56.2663-0249https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.41-56https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/37993Russification in the Ukrainian SSR has attracted the attention of historians, pedagogical researches, and linguists. Scholars have focused on various subjects: analysis of government regulations, education and school curricula, publishing, etc. However, the study of the Russification in the late Stalinist period is less frequently addressed than in the mid-1950s to 1980s. This article analyses how citizens of Soviet Ukraine used language in everyday life, and what prompted them to prefer Ukrainian or Russian. The paper is based on a study of the book of comments from the late 1940s and early 1950s by visitors to the main historical museum of the Ukrainian SSR in Kyiv (most of them represented the Ukrainian SSR). The voluntary choice of the language of visitors’ notes in the book allows us to state the scale of non-administrative factors of Russification, the informal pressure of the Kyiv linguistic environment, and ideas of prestigious vs. non-prestigious. In particular, the article analyses the social composition, origin, and age characteristics of visitors to the historical museum of the Ukrainian SSR to understand whether they influenced the choice of language of written feedback. It also pays attention to the literacy, stylistics, and vocabulary of the excursionists’ notes.Русифікація в УРСР давно привертає увагу істориків, педагогів і лінгвістів. Дослідники зосереджують увагу на різних сюжетах: аналізі урядових приписів, освіти та шкільних програм, видання книжок тощо. Втім, до вивчення ситуації в добу пізнього сталінізму звертаються менше, ніж до середини 1950-х — 1980-х рр. У цій статті на основі дослідження книги відгуків кінця 1940-х — початку 1950-х рр. відвідувачів головного історичного музею УРСР у Києві проаналізовано, як послуговувалися мовою у повсякденному житті громадяни радянської України (саме вони становили левову частку екскурсантів), що спонукало їх віддавати перевагу українській або російській мові. Добровільний вибір мовного регістру дає змогу констатувати масштабність неадміністративних чинників русифікації, неформальний тиск столичного київського мовного середовища та уявлень про престижне / непрестижне. У статті проаналізовано зокрема соціальний склад, походження та вікові характеристики відвідувачів історичного музею УРСР, щоби зрозуміти, чи впливали вони на вибір мови відгуку, а також звернуто увагу на грамотність, стилістику й лексику нотаток у екскурсантів.ukрусифікаціяпізній сталінізмУРСРКиївДержавний історичний музейстаттяRussificationLate StalinismUkrainian SSRKyivState Historical MuseumArticle