Бородіна, Наталія2025-07-242025-07-242025Бородіна Н. Трансформація української опери в умовах війни / Наталія Бородіна // Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. - 2025. - Т. 8. - C. 22-29. - https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.22-292617-89072663-2160https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.22-29https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35724This article examines key trends in Ukrainian opera during wartime, analyzing its conceptual foundations and the search for new forms of expression through non-verbal techniques and dynamic, polyvariant structures. It challenges the assumption that opera in times of war serves merely an entertaining function, instead highlighting its evolving roles—from psychological support to a medium for therapeutic reflection on trauma and identity formation. The study explores how Ukrainian opera integrates themes of war and collective trauma through innovative approaches, including non-narrative structures and symbolic imagery. By avoiding direct representations of violence, these performances provide a space for audiences to collectively process and reinterpret traumatic experiences. The article also emphasizes the process of cultural decolonization, as Ukrainian theaters increasingly embrace national musical heritage and contemporary compositions while reducing the presence of Russian works in their repertoires. This shift reinforces opera’s role as both an artistic and sociopolitical instrument, contributing to the international recognition to Ukrainian theater. Repertoire changes reflect broader transformations in Ukrainian culture, where national identity is being reinforced through the reassessment of artistic traditions. Another key aspect discussed is the impact of new artistic methodologies on opera production. The principles of non-narrative theater, inspired by the ideas of Umberto Eco and Antonin Artaud, play a crucial role in shaping contemporary Ukrainian opera. These productions frequently adopt open structures that allow for improvisation and adaptation depending on the audience, location, and socio-political context. This flexibility enhances opera’s relevance and responsiveness to current events, enabling it to fulfill both artistic and psychological function. Furthermore, Ukrainian experimental opera increasingly incorporates elements of social activism. By addressing urgent societal issues—including war-related trauma, displacement, and resilience—opera performances contribute to public discourse and collective healing. This fusion of art and activism amplified the therapeutic potential of opera, positioning it not only as a mode of artistic expression but also an instrument for social transformation. In this way, Ukrainian opera continues to evolve, demonstrating its capacity to respond to contemporary challenges while maintaining its role within both national and global cultural discourse.У статті досліджено основні тенденції трансформації оперних вистав України під час війни в контексті проблеми деколонізації, проаналізовано концептуальні засади цієї трансформації та пошук нових форм виразності через невербальні засоби та динамічні поліваріативні структури. Доведено хибність припущення, що оперні вистави під час війни мають виконувати лише розважальну функцію. Розглянуто зміну функцій опери під час війни від створення безпечного простору до можливості терапевтичного проговорення травми й усвідомлення власної ідентичності. Доведено, що звернення до тем, пов’язаних з травмою, в оперних виставах можливо через невербальні засоби без безпосередньої демонстрації жорстокості, що може бути корисно для колективного переосмислення досвіду травми.ukopera apertaтеатр жорстокостінаративрепертуартравмоінформоване мистецтводеколонізаціятравмастаттяopera apertatheater of crueltynarrativerepertoiretrauma-informed artArticle