Mazhak, Iryna2023-12-152023-12-152023Mazhak I. Social determinants of health of Ukrainian female refugees in the Czech Republic / Iryna Mazhak // Наукові записки НаУКМА. Соціологія. - 2023. - Т. 6. - С. 60-71. - https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.60-712617-90672663-063Xhttps://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.60-71https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27536Основною метою дослідження було виявити соціальні детермінанти здоров’я та їх зв’язок із самооцінкою стану фізичного здоров’я у вибірці українських біженок (N = 919), що переїхали до Чеської Республіки. Середній вік респонденток становив 38 років. Більшість із них зазначили, що перебувають в офіційному або цивільному шлюбі (68 %) та мають дітей віком до 18 років (70 %). Українські біженки, що взяли участь у дослідженні, мали вищу освіту (71 %), працювали в Україні (74 %) та мігрували до Чехії з міської місцевості (88 %). До участі в опитуванні жінки перебували в Чехії в середньому 15 тижнів. Щодо самооцінки фізичного здоров’я, то 43 % опитаних оцінили своє здоров’я як добре, 46,8 % – як задовільне, а 10,2 % – як погане чи дуже погане. Крім того, 27,9 % зазначили, що стан їхнього фізичного здоров’я за останній місяць погіршився. Для дослідження зв’язку між самооцінкою стану здоров’я та соціальним капіталом і соціально-економічними та соціально-медичними детермінантами, скоригованими за соціально-демографічними показниками респонденток, було проведено біноміальний логістичний регресійний аналіз. Зроблено висновок, що всі моделі були значущими для пояснення самооцінки фізичного здоров’я українських біженок. У процесі дослідження виявлено деякі соціально-демографічні (вік понад 40 років, проживання в міській місцевості до вимушеної міграції) та соціальні детермінанти здоров’я: 1) фінансові труднощі та погіршення соціально-економічного статусу під час вимушеної міграції; 2) обмежений доступ або недоступність медичних послуг у приймаючій країні; 3) погіршення здоров’я протягом останнього місяця, наявність одного або кількох хронічних захворювань, обмеження повсякденної активності через погане самопочуття; 4) досвід дискримінації в приймаючій країні; 5) відсутність людини, з якою можна поділитись особистими почуттями та проблемами, які значною мірою пов’язані з гіршою самооцінкою фізичного здоров’я. Натомість жінки (1) з дітьми до 18 років, (2) із заощадження-ми з України та (3) ті, що не повідомляли про поранення чи завдання шкоди здоров’ю внаслідок війни, рідше оцінювали своє здоров’я як погане. Результати дослідження можуть бути використані в соціальній політиці Чехії для полегшення інтеграції українських біженок і запобігання погіршенню їхнього здоров’я.The main aim of the study was to investigate the social determinants of health in the Ukrainian female refugee sample in the Czech Republic. The results showed that some determinants of health like financial difficulties and socioeconomic status decline during forced migration, inaccessibility of healthcare services, health deterioration, the presence of chronic diseases, limitation in daily activity due to ill health, experienced discrimination in host country, lack of a person to share personal feelings and issues were significantly associated with poor self-reported physical health status.enrefugeesfemale’s healthself-reported healthsocial determinants of healththe Czech RepublicUkrainearticleбіженкиздоров’я жінкисамооцінка здоров’ясоціальні детермінанти здоров’яЧеська РеспублікаУкраїнаArticle