Швець, Юлій2023-06-122023-06-122023Швець Ю. Ю. Кінематографічна дискусія року. "Тар" / Юлій Швець // Кіно-Театр. - 2023. - № 2. - C. 19-20.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/25301Лідія Тар (Кейт Бланшетт) працює головним диригентом Берлінського симфонічного оркестру. Цим першим оркестром світу у реальному вимірі керували такі гіганти, як Вільгельм Фуртвенглер (1922–1945, 1952–1954), Герберт фон Кароян (1954–1989), Клаудіо Аббадо (1989– 2002). Коли пересічний глядач з непідготовленим оком та вухом слухає репетицію керованого Лідією оркестру (початок 5 симфонії Малера), естетика виконання може деякий час здаватись навіть схожою на автентичну. Надто гордовита постава Лідії та її незвичайна емоційна одержимість видають певний диригентський стереотип. Але згодом музика починає здаватись сумнівною, оскільки виконується не за авторськими ремарками – так початківці-водії обожнюють їздити не за правилами й не вміють призупинити свій галоп на поворотах. Якийсь невловимий режисерський натяк на іронію або сатиру, що на мить виникає, тут же нівелюється в подальших сценах, котрі демонструють "геніальний" статус диригентки, її "всебічне визнання" (зокрема, премією EGOT – найвищою в світі класичної музики).ukфільм "Тар"Лідія Тар (Кейт Бланшетт)найкраща жіноча рольобраз "сильної жінки"статтяArticle