Канівець, Анастасія2024-08-022024-08-022024Канівець А. О. Історія страти як квінтесенція 1990-х / Анастасія Канівець // Кіно-Театр. - 2024. - № 4. - C. 13-14.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31099В останні роки тема 90-х в українському кіно стала помітною як ніколи: "Носоріг" Олега Сенцова, "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової, "Ля Палісіада" Філіпа Сотниченка, "Назавжди-Назавжди" Анни Бурячкової, нарешті, тільки нещодавно з успіхом екранами пройшла підліткова "драма становлення" "Я і Фелікс" режисерки Ірини Цілик за романом Антона Чеха. Важливий фільмовий прийом – робота з мовою. Автори відтворили характерну для українських реалій "мовну шизофренію", коли перехід з української на російську був звичним явищем. Підкреслено це дублюванням, що накладається на російські репліки і водночас підкреслює їх чужорідність та "кінематографічність" усього фільмового дійства. "Ля Палісіада", повнометражний дебют молодого режисера Філіпа Сотниченка, вже встигла зібрати ужинок нагород. Це показує запит як на обрану стилістику, так і на саму тематику 90-х. Стрічка ця вписується в рамки фестивального східноєвропейського кіно про похмурі місцеві реалії – і добре, коли в умовах кризи кіновиробництва українським кіновиробникам вдається втримувати бодай цю нішу. Корисна вона й українським глядачам: іноді варто нагадати собі минуле, щоб тим упевненіше йти вперед.ukАліна ПанасенкоВолодимир УсикСергій ЛузановськийстаттяArticle