Horoshkova, LidiіaMenshov, OleksandrKorniichuk, YuliiaHoroshkov, StanislavRyshykov, Igor2026-02-262026-02-262025Ecological Assessment of Surface Water Conditions of the Danube River / L. A. Horoshkovа, O. I. Menshov, Y. D. Korniichuk, S. V. Horoshkov, I. V. Ryshykov // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія "Екологія". - 2025. - Вип. 32. - С. 6-22. - https://doi.org/10.26565/1992-4259-2025-32-012415-76511992-4259https://doi.org/10.26565/1992-4259-2025-32-01https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38465Мета. Надати комплексну екологічну оцінку та здійснити прогнозування стану поверхневих вод річки Дунай у межах української ділянки (Рені – Ізмаїл – Вилкове) з акцентом на динаміку основних гідрохімічних показників за період 2010–2024 років. Особлива увага приділяється впливу антропогенних чинників, зокрема інтенсивному судноплавству, промисловому навантаженню та екологічним наслідкам воєнних дій, які змінили гідрологічний режим та погіршили якість водного середовища. Методи. Системний аналіз, методи статистичної обробки, аналіз розподілу та побудова регресійних моделей використані для оцінки ретроспективної динаміки та прогнозування майбутніх тенденцій у якості вод. Джерелом інформації слугували дані довготривалого моніторингу, зібрані на постах у м. Кілія, м. Вилкове та в гирловій частині річки. Результати. Основна увага зосереджена на шести ключових показниках якості води: фосфати, амоній, сульфати, хлориди, біохімічне споживання кисню протягом п’яти діб (БСК₅) та концентрація розчиненого кисню. Встановлено, що фосфатні та амонійні сполуки демонструють сезонні коливання, зумовлені скидами органічного та аграрного походження. Концентрація сульфатів характеризується свідчить високою мінливістю, яка поєднує природні та антропогенні джерела, тоді як хлориди залишаються стабільними, з ознаками хронічного впливу. Аналіз показників БСК₅ та розчиненого кисню свідчить про потенціал до самоочищення, хоча в окремі періоди фіксується погіршення кисневого балансу, зокрема внаслідок локального перевантаження органікою та порушення гідродинамічного режиму. Розроблені регресійні моделі дозволили встановити зв’язки між змінами у водообігу, інтенсивністю портової діяльності та забрудненням. Висновки. Встановлено основні екологічні проблеми нижньої течії річки Дунай: органічне та мінеральне забруднення, евтрофікація, зниження кисневого режиму, гідроморфологічні зміни, а також загрози від збройного конфлікту. Попри це, річка зберігає здатність до часткового самовідновлення, особливо за умов зниження антропогенного навантаження. Відновлення екологічної рівноваги потребує впровадження системного моніторингу, модернізації очисних споруд, управління джерелами забруднення та активної участі України в міжнародних механізмах екологічного регулювання, таких як Дунайська комісія. Результати моделювання можуть бути використані для прогнозування стану водного середовища в умовах як мирного розвитку, так і повоєнного відновлення.Purpose. To provide a comprehensive environmental assessment and forecasting of the condition of surface waters of the Danube River within the Ukrainian section (Reni – Izmail – Vylkove), with a focus on the dynamics of key hydrochemical indicators over the period 2010–2024. Special attention is given to the influence of anthropogenic factors, including intensive navigation, industrial pressure, and the environmental consequences of military actions, which have altered the hydrological regime and deteriorated water quality. Methods. System analysis, statistical data processing, distribution analysis, and regression modeling were employed to assess retrospective dynamics and predict future trends in water quality. The information was sourced from long-term monitoring data collected at observation stations in the cities of Kiliya, Vylkove, and the river’s mouth. Results. The analysis focused on six key water quality indicators: phosphates, ammonium, sulfates, chlorides, biochemical oxygen demand over five days (BOD₅), and dissolved oxygen concentration. Phosphate and ammonium compounds exhibited seasonal fluctuations, attributed to discharges of organic and agricultural origin. Sulfate concentrations were found to be highly variable, combining both natural and anthropogenic sources, while chloride levels remained stable with signs of chronic influence. The analysis of BOD₅ and dissolved oxygen indicators suggests a potential for self-purification, although certain periods revealed deterioration in oxygen balance, particularly due to localized organic overload and disrupted hydrodynamics. Developed regression models allowed the identification of relationships between hydrological changes, port activity intensity, and pollution levels.Conclusions. The main environmental issues of the lower Danube were identified as organic and mineral pollution, eutrophication, decreased oxygen levels, hydromorphological changes, and threats posed by armed conflict. Despite these challenges, the river retains a capacity for partial self-recovery, especially under reduced anthropogenic pressure. Restoring ecological balance will require the implementation of systematic monitoring, modernization of wastewater treatment facilities, effective pollution source management, and Ukraine’s active participation in international environmental regulatory mechanisms, such as the Danube Commission. The modeling results can be used to forecast water environment conditions in both peacetime development and post-war recovery scenarios.enDanube Riversurface watersenvironmental monitoringphosphatesammoniumsulfateschloridesdissolved oxygenBOD₅anthropogenic impactforecastingwararticleрічка Дунайповерхневі водиекологічний моніторингфосфатиамонійсульфатихлоридирозчинений кисеньБСК₅антропогенний впливпрогнозуваннявійнаArticle