Лютий, Тарас2016-08-232016-08-232016Лютий Т. В. Критика ідеології : соціокультурний вимір (М. Штірнер, К. Маркс, Ф. Ніцше, З. Фройд) / Лютий Т. В. // Наукові записки НаУКМА. - 2016. - Т. 180 : Філософія та релігієзнавство. - С. 36-44.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9305This article is an attempt to cover general topics of ideology. The paper examines Max Stirner’s (1806–1856), Karl Marx’s (1818–1883), Friedrich Nietzsche’s (1844–1900) and Sigmund Freud’s (1856–1939) significance for contemporary theories of ideology. The article consists of an introduction and three divisions: ‘Early Attempts Dethroning of Ideology’, ‘From Analysis of the Concept of False Consciousness to Superstructure’, ‘Morality and Culture as Ideological Systems’. The introduction raises general questions about the causes of emergence the young-Hegelian thinking. In the first part of the paper, the emphasis is put on the development of Max Stirner as a thinker in his prominent treatise ‘The Ego and Its Own’. He was one of the first among the main social and political representatives of the nineteenth century who developed a radical philosophical critique of ideology. The author traces the main influences on late Nietzsche’s visions and highlights the idea of ‘Overman’ (Superman), which becomes a leading principle of his philosophy, and surveys Stirner’s essential viewpoint as a fundamental equivalent of Marx’s critique of ideology. In the second part, the author carries out an interpretation of Marx’s works: ‘Critique of Hegel’s Philosophy of Right’, ‘Economic and Philosophic Manuscripts of 1844’ and ‘German Ideology’ (with Friedrich Engels). While analyzing the philosophical legacy of Marx, author traces the continuity of topics and interprets what causes transition from study of the social issues to the critique of German idealistic philosophy and religion and creation of the original concept of ‘ideology’. The third part of the thesis depicts some other aspects of classical analyses of theories of ideology. They mostly relate to Nietzschean critique of the moral and Freudian key notions of ‘cultural repression’ as authoritarian foundations.У статті на основі історико-філософського підходу розкрито вплив поглядів Макса Штірнера (1806–1856), Карла Маркса (1818–1883), Фрідріха Ніцше (1844–1900) і Зиґмунда Фройда (1856–1939) на сучасні теорії ідеології. Проаналізовано радикальну позицію Штірнера як фундаментальний еквівалент Марксової критики ідеології. Простежено перехід від вивчення соціальних проблем до критики ідеалістичної філософії і релігії як ідеологічних формацій у марксизмі. Увагу приділено також некласичним сюжетам аналізу оманливих і репресивних ідеологічних систем: ніцшеанській критиці моралі та фройдистській концепції культури.ukідеологіяпануванняхибна свідомістьморалькультурастаттяideologydominationfalse consciousnessmoralitycultureArticle