Кісельова, Людмила2025-06-022025-06-022024Кісельова Л. О. Василь Герасим'юк / [Л. Кісельова] // Історія української літератури : у дванадцяти томах / заг. ред. М. Жулинського ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ : Наукова думка, 2024. - Т. 12 : Література після 1991 року. - С. 136-155.978-966-00-1956-0https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/34866"Я змалку боявся поганого ока", — так починається вірш Василя Герасим’юка про себе малого, безпорадну дитину, що зомліла "на храмі в чужому селі" і плакала "у сінях родинних". То було миттєвим інтуїтивним переживанням смертельної загрози своєму світові, який щезає на очах, перетворюючись на тінь: "Хати і церкви // темніють зі мною і кожна — // у хмарі — // на зламі. // Останньою стонкне // перервана тінь голови. // Залишиться погляд, // й дитина зомліє на храмі" ("Я змалку боявся поганого ока. Зомлів…"). Певно, саме цей ранній містичний досвід заклав основу магістральної теми творчості Герасим’юка: "Була така земля…" А "погане око" лихого безблагодатного часу пантрувало поета ще до його народження: батьків-гуцулів було виселено до Казахстану разом з тисячами таких самих жертв операції "Захід", спрямованої на викорінення "українського націоналізму".ukВасиль Герасим’юкмова міфуархетип тканняхудожнє мислення Герасим’юкастаттяArticle