Завгородній, Юрій2018-10-112018-10-112018Завгородній Ю. Ю. Релігійно-філософська думка Дживи Ґосвамі в індологічній літературі ХІХ - першої половини ХХ сторіччя (приклад орієнталістичного стереотипу) / Юрій Завгородній // Філософська думка. - 2018. - № 4. - С. 21-34.2522-9338https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14328У статті розглянуто впливові індологічні видання, присвячені історії індійської філософії: Н. Т. Colebrooke "On the Philosophy of the Hindus" (1837), F. M. Miiller "The Six Systems of Indian Philosophy" (1899), R. G. Bhandarkar "Vaisnavism, Saivism and Minor Religious Systems" (1913), S. Radhakrishnan "Indian Philosophy" (vol.2, 1927), M. Hiriyanna "Outlines of Indian Philosophy" (1932), S. Chatterjee Dh. Datta, "An Introduction to Indian Philosophy" (1939), S. Dasgupta "A History of Indian Philosophy" (vol. IV, 1949). Аналіз їх показує, що теїстична релігійно-філософська думка Дживи Ґосвамі впродовж тривалого часу або не була відображена взагалі (напр.: Colebrooke, Müller, Hiriyanna, Chatteijee & Datta), або її відображали вкрай стисло (напр.: Bhandarkar, Radhakrishnan) чи без належної оцінки (напр.: Dasgupta). Цей конкретний випадок показує загальну помилкову тенденцію в індології ХІХ-першої половини XX сторіччя, згідно з якою індійську філософію вважали насамперед моністичною та імпєрсоналістською, тобто адвайтистською. Біля витоків цього стереотипу були європейські орієнталісти.The article deals with such influential Indological publications devoted to the history of Indian philosophy as: H. T. Colebrooke. “On the Philosophy of the Hindus” (1837), F. M. Müller. “The Six Systems of Indian Philosophy” (1899), R. G. Bhandarkar. “Vaisnavism, Saivism and Minor Religious Systems” (1913), S. Radhakrishnan. “Indian Philosophy” (Vol. 2,1927), M. Hiriyanna “Outlines of Indian Philosophy” (1932), S. Chatteijee, Dh. Datta. “An Introduction to Indian Philosophy” (1939), S. Dasgupta. “A History of Indian Philosophy” (Vol. IV, 1949). The analysis of those books shows that Jlva Goswämi’s religious and philosophical thought, which was theistic, for a long time was either not reflected at all (c.g., Colebrooke, Müller, Hiriyanna, Chatteijee & Datta), or displayed very briefly (e.g., Bhandarkar, Radhakrishnan), or without proper assessment (e.g., Dasgupta). This particular case illustrates a general erroneous tendency in Indological studies of the 19th-the first half of the 20th century, according to which the Indian philosophy was considered, first of all, as monistic and impersonalized or advaitic. European Orientalists were at the root of this stereotype.ukадвайтаадвайта-ведантаДжива Ґосвамімонізммоністичниймонотеїстичний теїзмтеїстичнийстаттяadvaitaadvaita-vedantaJiva GoswämimonismmonistictheismtheisticArticle