Котенок, Вікторія2024-07-312024-07-312024Котенок В. М. Миколайчук на сцені / Вікторія Котенок // Кіно-Театр. - 2024. - № 3. - C. 13-14.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31058Іван Миколайчук захоплює багатогранністю свого таланту: актор, режисер і сценарист. А от про Миколайчука як драматурга мало хто знає. І це не дивно, адже написав він лише одну п’єсу (збереглася не повністю, деякі сторінки рукопису було втрачено) – "Живий хрест у мертвій діброві", яка увійшла до книги "Іван Миколайчук. Сценарії", виданої у 2008 році. Написав її в 17-річному віці (1958 р.), коли працював актором у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської. А почав пробувати себе у письменстві за порадою свого вчителя Володимира Сокирка, коли навчався у театральній студії при театрі. Через 65 років від дати написання твір ризикнув поставити колектив Київського театру українського фольклору "Берегиня", який останні роки з неабияким пієтетом ставиться до постаті Івана Миколайчука. А починається ця лірично-музична драма з аудіозапису, на якому чути голос Івана. Він читає вірша і вже від початку налаштовує на поетичне дійство. Далі на сцені з’являються Іван і Марічка, які святкують срібне весілля, зізнаючись у коханні один одному, даючи клятви вічної любові. "Мабуть, янгол нас звів", – каже Мирослава. "Ні, сам Бог", – каже Климент. Саме великий мальований янгол на заднику сцени, в крила якого закутуються закохані пари, і є центральним елементом художнього оформлення вистави. У постановці використано багато рідкісної народної музики (живої й у запису) і танців. Зокрема, звучать пісні, які любило співати подружжя Миколайчуків. Авторка музичного оформлення Ірина Бонковська використала два диски з буковинськими піснями у виконанні Марічки Миколайчук. Режисерка вирішила зробити фінал щасливим, тож вистава звучить як ніжна, щемлива серенада чистому і вірному коханню, справжнім почуттям.uk"Янгол щастя"Наталія ЛінникМірчі Мінтенко"Тіні забутих предків"Сергій ПараджановІрина БонковськастаттяArticle