Бойко, Марія2025-09-262025-09-262025Бойко М. Сучасні методи дослідження мовної ситуації Києва у воєнний період 2022–2023 років / Марія Бойко // Мовний простір сучасного світу : тези доповідей ІХ Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених (м. Київ, 30 травня 2025 р.) / [орг. ком.: Куранова С. І. (голова) та ін.] ; Національний університет "Києво-Могилянська академія", Кафедра загального і слов'янського мовознавства [та ін.]. - Київ : НаУКМА, 2025. - C. 52-55.978-617-7668-85-4https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/36894The research has been carried out on the basis of the latest sociolinguistic survey in the "Kyiv Digital" application, which was conducted in January 2023. The total number of respondents is 67,212. The linguistic behavior of Kyiv residents has been analyzed to reveal their attitudes towards language related problems to characterize their views on the use of the Ukrainian and Russian languages today and in the future. The aim of the article is to highlight the results of the analysis of the language situation in the city of Kyiv using modern digital technologies. The position of the Ukrainian language has already begun to improve after the Revolution of Dignity. Since the fullscale invasion of the aggressor, many people have been switching from Russian to Ukrainian and developing the Ukrainian cultural environment. Over the last decade, a steady increase has been observed in the number of Kyivans who consider Ukrainian their native language: from 57 % in 2012 to 86 % of the total number of respondents in 2022. The introduction of digital technologies to assess the linguistic situation allows to quickly analyze a significant amount of statistical data and draw conclusions about the real state of functioning of languages in society.Дослідження здійснено на основі найновішого соціолінгвістичного опитування у застосунку "Київ цифровий", яке проведено в січні 2023 року. Загальна кількість респондентів — 67 212. Проаналізовано мовну поведінку мешканців Києва для виявлення їхнього ставлення до мовних проблем, а також схарактеризовано їхні погляди на використання української та російської мов сьогодні та у перспективі. Метою статті є висвітлення й обґрунтування ефективності використання сучасних цифрових технологій для аналізу мовної ситуації. Ситуація на користь української мови почала змінюватись на краще вже після Революції Гідності, а зараз, після повномасштабного вторгнення агресора, багато людей переходять із російської на українську мову та розбудовує український культурний простір. За останнє десятиліття спостерігаємо сталу динаміку зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57 % у 2012 році до 86 % від загальної кількості опитаних у 2022 році. Впровадження цифрових технологій для оцінки мовної ситуації дозволяє швидко проаналізувати значну кількість статистичних даних та зробити висновки про реальний стан функціонування мов у суспільстві.ukмовна ситуаціямовна політикацифрові технологіїбілінгвізмдиджиталізаціятези конференціїlanguage situationlanguage policydigital technologiesbilingualismdigitalizationConference materials