Скуратівський, Вадим2026-04-222026-04-222011Скуратівський В. Л. Комедія в трагедії історії / Вадим Скуратівський // Кіно-Театр. - 2011. - № 3. - С. 44-45.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/39120У статті розглядається феномен радянської музичної кінокомедії 1930-х років як антропологічного та соціально-психологічного парадоксу. Автор аналізує "золоту секстологію" сталінської епохи (від "Веселих хлоп’ят" до "Світлого шляху") через призму ідей М. Бахтіна про сміх як стихію, що виникає "перед апокаліпсисом". Основна теза есе полягає у викритті моторошного контрасту: вихід найоптимістичніших фільмів Г. Александрова та І. Пир’єва відбувався на тлі найкривавіших гекатомб — Голодомору 1932–1933 років, вбивства Кірова та Великого терору. Текст детально реконструює трагічні долі творців цих "веселих" шедеврів: арешти сценаристів (М. Ердман, А. Добровольський), розстріли операторів (В. Нільсен) та акторів (С. Шагайда). Автор доходить висновку, що для мільйонів глядачів цей кіносміх став формою психологічного порятунку та рекреації в умовах абсолютної реакції, поєднавши в собі гоголівський синтез жаху та смішного.ukрадянська кінокомедіясталінізмВеликий терорГолодоморантропологія сміхустаттяArticle