Krylova-Grek, Yuliya2024-02-232024-02-232022Krylova-Grek Y. Psycholinguistic approach to the analysis of manipulative and indirect hate speech in media / Yuliya Krylova-Grek // East European Journal of Psycholinguistics. - 2022. - Vol. 9, no. 2. - P. 82-97. - https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.kry2312-32652313-2116https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.kryhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28036У роботі описано психолінгвістичний підхід до аналізу медіаконтенту, зокрема представлено результати дослідження текстів ЗМІ, що акредитовані Роскомнадзором за період з 1 грудня 2020 до 31 травня 2021 року. Мета дослідження полягала в науковому обґрунтуванні наявності маніпулятивної та непрямої мови ворожнечі серед поданих на експертизу медіатекстів. Для проведення дослідження використовувалась авторська методика психолінгвістичного аналізу тексту, яка базується на міждисциплінарному підході та включає психологічні, лінгвістичні та психолінгвістичні методи аналізу текстів, а також інші аналітичні методи, наприклад, факт-чекінґ, аналіз логіки побудови тексту, відповідність стандартам журналістики. Метод психолінгвістичного аналізу тексту дає змогу виявити методи та прийоми, якими послуговується журналіст для розповсюдження прихованої та маніпулятивної мови ворожнечі. У результаті роботи авторка дійшла висновку, що сучасні медіа послуговуються трьома типами мови ворожнечі, розподіленими нами залежно від мовленнєвих та немовленнєвих засобів, що використовуються у тексті для здійснення впливу на свідомість читача: 1 тип – пряма мова ворожнечі; 2 тип ‒ непряма мова ворожнечі; 3 тип ‒ маніпулятивна мова ворожнечі. Виявлено, що журналісти здебільшого використовували другий та третій тип мови ворожнечі, оскільки використання прямої мови ворожнечі засуджується на законодавчому рівні, та може призвести до судових позовів та стягування штрафів з медіавидання. Тексти з ознаками мови ворожнечі є інструментом маніпуляції та впливу на свідомість читацької аудиторії з метою створення негативного ставлення до національної, расової приналежності, громадянства тощо. Таку поведінку медіа розглядаємо як початковий етап роздмухування дискримінації, насилля та інших проявів нетерпимості. Робота виконувалася у співпраці з Кримською правозахисною групою в межах міжнародного проєкту, до якого авторка була залучена як експерт-психолінгвіст. Дослідження було завершено на початку лютого 2022 напередодні військового вторгнення в Україну. У межах цього дослідження з’ясовано, що систематичне розповсюдження мови ворожнечі вплинуло на сприйняття російським суспільством українців та України, сприяло дегуманізації, демонізації та маргіналізації, що в підсумку вилилося в насильницькі дії проти цивільного населення України. Наразі методологія продовжує використовуватися для аналізу медіаконтенту в теперішній ситуації.The present study takes a psycholinguistic approach to the analysis of Russian media texts published between December 1, 2020 to May 31, 2021. I aimed to provide a scientific basis for the existence of manipulative and indirect hate speech using an interdisciplinary methodology comprising linguistic, psycholinguistic, and other analytical methods such as fact-checking and logical analysis. This facilitated the identification of techniques employed by the authors of the respective texts. In the article, I describe how I use the methodology to analyse media texts. I discovered that three basic types of hate speech were used to influence the audience’s consciousness: (1) direct hate speech; (2) indirect (hidden) hate speech; and (3) manipulative hate speech. The first and second types were the most common. This may be explained by the fact that direct hate speech is condemned by international organisations and its use may be a reason for lawsuits against media outlets and their further penalisation. Texts with evidence of the second and third types of hate speech aimed to create a negative attitude toward a particular nationality, race, citizen, and so on. I consider such behaviour to be an early manifestation of widespread discrimination and other forms of intolerance, including possible violence and genocide. The present study was carried out in collaboration with a Crimean human rights group. The author was invited to participate as an expert in the field of psycholinguistic textual analysis. The research was prepared and completed at the beginning of February 2022, on the eve of the invasion of Ukraine. We have gathered evidence of indirect and manipulative hate speech that dehumanised, demonised, and marginalised Ukrainian citizens. This has led to violence against the civilian population and high numbers of casualties. The aforementioned methodology will continue to be used in the analysis of current media content.enmedia textpsycholinguistic analysisUkrainewarhate speecharticleмедіатекстпсихолінгвістичний аналізУкраїнавійнамова ворожнечіArticle