Конверський, АнатолійКолотілова, Наталія2024-10-152024-10-152023Конверський А. Є. Підтверджувальне викривлення в процесах аргументації / Анатолій Конверський, Наталія Колотілова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. - 2023. - Т. 2, № 9. - C. 20-24. - https://doi.org/10.17721/2523-4064.2023/9-3/152523-40642523-4072https://doi.org/10.17721/2523-4064.2023/9-3/15https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31857Background. The article is devoted to the study of confirmatory distortion as a cognitive bias within the framework of the modern theory of argumentation. In the context of this study, the effectiveness of the critical questioning technique as an argumentation strategy aimed at reducing the negative impact of confirmatory bias is considered. Methods. To achieve the goals of the research, the method of critical questions is used, which is based on the traditional principles of logic, dialectics and rhetoric. Specific lists of critical questions are developed for each argumentative scheme. Results. The article demonstrates that standard critical questions for schemes of practical reasoning, developed by eminent specialists, are able to minimize the negative impact of confirmation bias. This is achieved by taking into account information that may conflict with the agent's action plan. Conclusions. The study highlights the importance of using critical questions as a tool to minimize confirmation bias. Such an approach not only contributes to the substantiation of arguments, but also stimulates self-control and the search for information that may cause doubts about one's own views. The final part of the article examines propaganda as the deliberate use of confirmatory distortion and points to the need for attention to language patterns where it occurs rather unintentionally. In connection with the specificity of the studied phenomenon, the term "confirmation bias" is proposed as a translation of the English "confirmation bias".Вступ. Стаття присвячена вивченню підтверджувального викривлення як когнітивного упередження в рамках сучасної теорії аргументації. У контексті цього дослідження розглядається ефективність методики критичних запитань як стратегії аргументування, спрямованої на зменшення негативного впливу підтверджувального викривлення. Методи. Для досягнення цілей дослідження використовується метод критичних запитань, який базується на традиційних принципах логіки, діалектики та риторики. Розробляються конкретні переліки критичних запитань для кожної аргументативної схеми. Результати. Стаття показує, що стандартні критичні запитання до схем практичного міркування, розроблені видатними фахівцями, спроможні мінімізувати негативний вплив підтверджувального викривлення. Це досягається завдяки врахуванню інформації, що може суперечити плану дій агента. Висновки. Розвідка підкреслює важливість використання критичних запитань як інструмента для мінімізації підтверджувального викривлення. Такий підхід сприяє не лише обґрунтуванню аргументів, але й стимулює самоконтроль і пошук інформації, яка може викликати сумніви щодо власних поглядів. Заключна частина роботи розглядає пропаганду як навмисне використання підтверджувального спотворення та вказує на необхідність уваги до мовних моделей, де це відбувається скоріше ненавмисно. У зв'язку зі специфікою досліджуваного феномена пропонується термін "підтверджувальне викривлення" як переклад англійського "confirmation bias".ukпідтверджувальне викривленнякогнітивне упередженнятеорія аргументаціїсхема аргументаціїкритичне запитанняпрактичне міркуваннястаттяconfirmation biascognitive biasargumentation theoryargument schemecritical questionpractical reasoningArticle