Артьомова, Тетяна2022-06-272022-06-272021Артьомова Т. І. Ціннісні засади рівноважного економічного розвитку в умовах новітніх глобальних викликів / Артьомова Т. І. // Український соціум. - 2021. - № 3 (78). - С. 88-106. - https://doi.org/10.15407/socium2021.03.0882518-735X1681-116Xhttps://doi.org/10.15407/socium2021.03.088https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/23164Виявлено, що становлення на рубежі століть інформаційного суспільства з осередком у формі мережевої економіки ознаменувало початок глобальної модифікації системи економічних відносин і законів. Така модифікація значною мірою зумовлена новітніми технологічними зрушеннями та новаціями в інформаційно-комунікаційній сфері, але за своєю глибинною суттю має ціннісний характер і пов’язана з необхідністю ґрунтовного осмислення нової соціально-економічної картини світу. Традиційна інтерпретація такої ситуації не відповідає громадським очікуванням щодо можливостей поступального творчого розвитку. Суспільне невдоволення процесами глобалізації наростає. Явища соціально-економічної нестабільності (турбулентності) й невизначеності підривають цивілізаційні підґрунтя суспільного господарства, породжують низку глобальних викликів і загроз. Показано, що адекватним орієнтиром успішного господарювання є забезпечення збалансованого суспільного розвитку через розбудову цілісної інституційної архітектоніки, яка функціонує за законами ефективної економічної рівноваги. Економічна теорія покликана обґрунтувати закони функціонування й засади розбудови інституційної архітектоніки господарювання. Водночас сучасна економічна наука залишається традиційною, тоді як правильну відповідь на глобальний суспільний запит має дати релятивістська економія, що здатна сформувати соціально-економічні підстави феномену відносності. Визначено, що поняття інституту як перетвореної форми економічної цінності (економічного блага, єдиного у троїстій визначеності граничної корисності, вартості та ціни) є адекватним підґрунтям для розбудови релятивістської економічної науки, методологічного джерела творчого пізнання й формування новітньої цілісної картини світу. Зазначено, що інструментарій ціннісного економічного аналізу (зокрема, модель загальної економічної рівноваги) було сформовано в надрах класичної політичної економії, але сьогодні він потребує онов-лення. Встановлено, що методологічне відновлення економічної науки як ціннісного джерела позитивно релятивістського осмислення новітньої картини світу є актуальним порядком ден-ним подальших творчих розвідок у напрямі визначення засад розбудови економіки довіри, предтечі інституційної архітектоніки. Підґрунтям такої економіки є модель суспільного сектору з осередком у вигляді ринку суспільних товарів, який гармонізує систему громадських інтересів, процеси самоорганізації й організації в економіці, а отже, сприяє формуванню ефективних механізмів стабілізації суспільного розвитку.The paper reveals that the formation of the information society at the turn of the century with a focus on a network economy marked the beginning of the economic relations and laws system global modification. This modification is due primarily to the latest technological changes and innovations in information and communication. However, in its profound nature, it has a value character and is associated with the need for a thorough understanding of the new socio-economic picture of the world. The traditional interpretation of this situation does not meet public expectations about progressive, creative development possibilities. Public dissatisfaction with globalisation is growing. Phenomena of socio-economic instability (turbulence) and uncertainty undermine the civilisational foundations of the social economy, create several global challenges and threats. It is shown that an adequate guideline for successful management is to ensure balanced social development through the development of a holistic institutional architecture, which operates under the laws of effective economic equilibrium. Economic theory is designed to substantiate the laws of operation and the principles of building the institutional architecture of management. At the same time, modern economics remains traditional, while the correct answer to the global social demand must be given by relativistic economics, which can form the socio-economic foundations of the phenomenon of relativity. It is determined that the concept of the institute as a transformed form of economic value (economic good, the only one in the triple definition of marginal utility, value, and price) is an adequate basis for building relativistic economics, methodological source of creative knowledge and formation of the latest holistic picture of the world. It is noted that the tools of value economic analysis (in particular, the model of general economic equilibrium) were formed in the depths of classical political economy, but today it needs to be updated. It is established that the methodological restoration of economics as a valuable source of a positive relativistic understanding of the latest world picture is an essential agenda for further creative research to determine the principles of building an economy of trust forerunner of the institutional architecture. The basis of such an economy is a public sector model focusing on the market of public goods, which harmonises the system of public interests, processes of self-organisation and organisation in the economy, thus contributing to the formation of effective mechanisms for stabilising social development.ukневизначеність господарських перспективстабілізація економічного розвиткумеханізми ефективної економічної рівновагиінституційна архітектонікаринок суспільних товаріврелятивістська економічна наукатеорія економічної цінностістаттяuncertainty of economic prospectsstabilisation of economic developmentmechanisms of effective economic equilibriuminstitutional architecturepublic goods marketrelativistic economicstheory of economic valueArticle