Осипчук, АннаСуслов, АнтонШулімов, СтаніславУсачова, ВеронікаЯковлєв, Максим2023-02-272023-02-272021Політики реінтеграції тимчасово окупованих територій України: досягнення та виклики : аналітичний звіт / Анна Осипчук, Антон Суслов, Станіслав Шулімов, Вероніка Усачова, Максим Яковлєв ; за участі: Олега Сабури, Данила Метельського ; Школа політичної аналітики НаУКМА. - Київ : [б. в.], 2021. - 50 с.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/24787В контексті цього дослідження ми говоримо про моделі реінтеграції як різні послідовні варіанти виборів інструментів і заходів, спрямованих на врегулювання конфлікту і примирення, виходячи з тих короткострокових і довгострокових задач, які ставляться щодо окремих цільових груп і бенефіціарів, постраждалих чи / або втягнутих до війни й окупації (напр., внутрішньо переміщені особи або мешканці тимчасово окупованих територій чи прифронтових районів) та щодо українського суспільства і держави загалом. При цьому, вибір таких окремих інструментів і заходів має враховувати попередній досвід їх використання, зокрема міжнародний, та ретельний аналіз і моделювання різних потенційно можливих варіантів врегулювання конфлікту і реінтеграції. Не можна забувати і про те, що, говорячи про політику реінтеграції тимчасово окупованих територій, ми маємо розуміти, що предмет такої політики є подвійним: з одного боку, політика реінтеграції має бути політикою "боротьби за людей", а з іншого — "боротьби за територію". При цьому, політики в контексті обох цих типів боротьби мають не тільки не суперечити одна одній, але й доповнювати та посилювати одна одну. Експерти також наголошують, що і в контексті “боротьби за людей”, і щодо "боротьби за території" винятково важливим є використання м’якої сили (Українська призма, 2020, с. 7). Насамперед ми аналізували емпіричні дослідження щодо сприйняття та ставлення українців щодо політик реінтеграції ставлення українців до окремих політик і заходів спрямованих на реінтеграцію (Бурковський, Осипчук, Суслов & Яковлєв, 2020; Резнік, 2021; Осипчук, Суслов & Усачова, 2021; ДІФ, 2017), зокрема – запропонованих у проєкті закону про особливості політики у перехідний період (Осипчук & Суслов, 2021); до окремих категорій українців, що постраждали в результаті російської агресії та заходів на їхню підтримку – наприклад, внутрішньо переміщених осіб або молоді з тимчасово окупованих територій (ШПА, 2020а, 2020b; Рябчук, 2020; МОМ, 2020; Symeou, Dryga & Lordos, 2021; Lordos et al., 2021); комплексні дослідження щодо прифронтових громад та територій в контексті політики реінтеграції (Гірник & Золкіна, 2017), зокрема й ті, в який ставилося питання про соціальні дистанції та довіру в громадах (SCORE, 2019a, 2019b; Zarembo, 2020). Аналіз всіх цих та інших досліджень лише підкреслює, що потрібно виявляти не тільки поширеність певних настроїв чи заміряти ставлення, але й детально розпитувати цільові аудиторії та бенефіціарів і широку громадськість, експертів та тих, хто ухвалює рішення про розуміння ними окремих політик чи тлумачення певних понять і кроків.ukполітика реінтеграціїтимчасово окуповані територіївійськова агресія Росії проти Українивідшкодування економічних втратвнутрішньо переміщені особианалітичний звітReport