Грицук, Валентина2024-04-292024-04-292007Грицук В. Несподівана театральність музичної класики / Валентина Грицук // Кіно-Театр. - 2007. - №. 1. - С. 64.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/29284Останні музичні проекти Німецького культурного центру Ґете-Інститут у Києві вразили духом театру в музичній стихії. 17 жовтня в Будинку вчених кияни вперше мали змогу вживу почути твори одного з найвідоміших композиторів XX століття угорця Дьордя Лігетті, що довго працював у Німеччині і розробив мікрополіфонію - стильову композиційну техніку більше десяти самостійних голосів. Як для театрознавця - кожен з цих голосів - окремий персонаж. Відомий своєю ексцентричністю сучасний український композитор і диригент Володимир Рунчак з камерним ансамблем "Нова музика в Україні", напевне, тільки посилили закладену композитором специфіку.8 листопада вокальний секстет "Singer Pur", який запропонував концерт "Пісні кохання на всі часи", кожну з пісень (від середньовічних німецьких чи ірландських Ч/ до хіта Стінга "Англієць у Нью-Йорку") перетворював на драматичну, комічну, мелодраматичну чи романтичну сценку на сцені Колонного залу імені М.Лисенка. Не минуло це і нашого "Щедрика", який був повною несподіванкою, адже з’явився на біс, - і нашою милозвучною мовою. Ось як далеко заходить перевтілення у німецьких музикантів.ukҐете-ІнститутДьордь ЛігеттіВолодимир Рунчак"Щедрик""Нова музика в Україні"статтяНесподівана театральність музичної класикиArticle