Канівець, Анастасія2021-01-202021-01-202020Канівець А. О. Живі ляльки Леоніда Зарубіна / Анастасія Канівець // Кіно-Театр. - 2020. - № 4. - С. 32-34.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19256Лялькова анімація поширена менше, ніж мальована. Чому? Про це варто спитати самих аніматорів. Кожна з технік має свої переваги й складнощі.Так чи інакше, в українському кіно небагато майстрів лялькової анімації. Серед них - Леонід Зарубін. На відміну від більшості колег, що мали худож­ню чи архітектурну освіту (і, відповідно, зверталися пере­важно до технік мальованої анімації чи перекладок), Лео­нід Семенович був пов’язаний з театром. Театром ляльок. Після закінчення Дніпропетровського державного теа­трального училища і КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого він стає головним режисером республікансько­го Київського театру ляльок. А в 1965 році потрапляє до Творчого об’єднання художньої мультиплікації "Київнаукфільму" і незабаром опановує мистецтво "оживлення" ляльки на екрані.ukлялькова анімаціятеатр ляльокЛеонід ЗарубінстаттяArticle