Джулай, Юрій2023-04-262023-04-262023Джулай Ю. В. Силабус навчальної дисципліни "Методологія наукового дослідження" [електронний ресурс] / Ю. В. Джулай ; Національний університет "Києво-Могилянська академія", Факультет гуманітарних наук, Кафедра культурології. - Київ : НаУКМА, 2023. - 18 c. - Рівень навчання: другий (магістерський) ; тип дисципліни: нормативна.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/25094Курс "Методологія наукового дослідження" є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки магістрів. В лекційній частині курсу розглядаються питання створення від початку програм методологічної кооперації наук в межах яких поняттям "аналізу", "синтезу", законів призвичаєних до логіки предикатів та розкладання теорії на емпіричний та теоретичний рівні, було залишено місце в історії методології наукового пізнання. Але розгляд концепцій методологічного фальсифікаціонізму К. Поппера, парадигмальної будови академічної науки Т. Куна, науково - дослідницької програми І. Лакатоса, Ст. Тулміна, М. Поланьї, П. Феєрабеда не заради розгляду їхнього походження, змісту та взаємної критик, як це буває в курсі історії філософії і методології науки. Цей розгляд призначено заради виділення в кожній із цих концепцій "долучення до дослідження" у зонах: формування гіпотез, введення до поновного дослідження деконтекстуалізованих інтелектуальних явищ "третього світу; знаходження гарантованого місця для академічних досліджень студентів та викладачів проблемного змісту у концептуальних картинах академічних дисциплін; долучення до критик "застарілих ідей" як частини "парадигм"; долучення до практик покращення виразності новизни ідей у просторі "насичених варіантів ідей»; можливості звертатися до дослідження ідей та підходів, які було відкинуто за формальними критерієм; бачити у "принципі проліферації" "контр-індукції" доцільність дослідження будь-якої проблеми на різних базах її "альтернативного бачення". Вказані формати вмотивованої мети долучення до наукового дослідження не присутні у канонічному форматі репрезентації наукового дослідження в якому розв’язання будь - якої проблеми, має пройти через визначення об’єкта, предмета і методу дослідження. Але, останні ознаки стану проведеного наукового дослідження є лише встановленням його включення до генеалогії аспектів та підходів до розгляду проблеми, до якої долучається дослідник. В той же час, побудова генеалогії дослідження проблеми за схемою "внесків" попередників має ознаки методологічного спрощення. Ці спрощення розкриваються в межах ідеї "відкритого" твору У. Еко, в межах ідеї методології "архівного аналізу" М. Фуко та застережень Ж. Дерріда щодо спекулятивної загроз, яке несе закріплення послідовності ідей послідовністю письмових текстів стали підставами додаткового розгляду концепції У. Еко: формування дослідження першого рівня (диплому) як у лекційній так і семінарській частині курсу.ukпрограми методологічної кооперації наукметодологія наукового пізнаннягенеалогія дослідженнявізуальна культура людствакультурологічні знаннянавчальний силабусOther