Борисюк, Ірина2026-08-192026-08-192026Борисюк І. В. Міф, пам'ять, візія: українське і єврейське минуле в романі Ю. Винничука "Танґо смерті" / Ірина Борисюк // Міждисциплінарна колективна монографія "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті" / [наук. ред. Ірина Борисюк, Таїса Сидорчук] ; UNESCO, National University of Kyiv-Mohyla Academy, European Union. - Київ : НаУКМА, 2026. - С. 147-188.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/40881Th e article examines the representation of memory, trauma, and intercultural interaction in Yurii Vynnychuk’s novel Tango of Death within the broader context of contemporary Ukrainian prose of memory. Th e study focuses on the literary articulation of the Ukrainian-Jewish past, particularly the experience of World War II and the Holocaust, as well as on the mechanisms of constructing collective identity through narrative. Particular attention is paid to the concept of memory, as defi ned by Jan Assmann, in its two dimensions: communicative and cultural. In the novel, Vynnychuk employs the mystical motif of ibbūr (the transmigration or “impregnation” of a soul) as a metaphor for the transmission of traumatic experience, enabling the recollection of the unexperienced and fostering intercultural empathy. Th is approach allows for the integration of the Jewish experience of the Holocaust into Ukrainian cultural memory without reduction or appropriation. Th e article also explores the image of interwar Lviv as an idealized multiethnic space, functioning according to the model of a “lost paradise” destroyed by totalitarian regimes. It is emphasized that the characters’ behavior is shaped not by essentialist traits but by contextual factors, allowing for a more nuanced understanding of historical responsibility. Th e article concludes that Tango of Death functions as an important instrument of cultural memory work: by combining history and mysticism, the novel not only represents the past but also proposes a model of ethical empathy and intercultural solidarity.Стаття присвячена аналізу репрезентації пам’яті, травми та міжкультурної взаємодії в романі Юрія Винничука "Танґо смерті" у ширшому контексті сучасної української прози пам’яті. В центрі дослідження – способи художнього осмислення українсько-єврейського минулого, зокрема досвіду Другої світової війни та Голокосту, а також механізми конструювання колективної ідентичності через літературний наратив. Містичний мотив іббуру (підселення душі) діє в романі як метафора передачі травматичного досвіду, що уможливлює пригадування непережитого і сприяє міжкультурній емпатії. Такий підхід дозволяє інтегрувати єврейський досвід Голокосту в українську культурну пам’ять без редукції чи привласнення. У статті також проаналізовано образ міжвоєнного Львова як ідеалізованого поліетнічного простору, що функціонує за моделлю «втраченого раю», зруйнованого тоталітарними режимами. Підкреслено, що поведінка персонажів у романі визначається не есенціалістськими характеристиками, а контекстуальними чинниками, що уможливлює складніше осмислення історичної відповідальності. У висновках зазначено, що "Танґо смерті" постає як важливий інструмент культурної роботи з пам’яттю: через поєднання історії та містики роман не лише репрезентує минуле, а й пропонує модель етичного співпереживання та міжкультурної солідарності.ukсучасна українська літературапам’ятьідентичністьконтрнаративЛьвівукраїнсько-єврейські взаєминиміський текстІншийстаттяcontemporary Ukrainian literaturememoryidentitycounter-narrativeLvivUkrainian-Jewish relationsurban textthe OtherArticle