Шліхта, НаталіяСитник, Данііл2020-06-252020-06-252020https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17565В магістерській роботі розглянуто формування української допоміжної поліції міста Києва в контексті створення окупаційної адміністрації. Автором було висвітлено основні етапи формування Української охоронної та кримінальної поліції. Послуговуючись концепцією Алєксандра Прусіна було проаналізовано 36 біографій співробітників київської поліції, репрезентованих кримінально-слідчими справами ГДА СБУ. Залучення ширшої джерельної та історіографічної бази допомогло чітко окреслити три соціо-психологічних портрети (групи) членів київської поліції. Завдяки детальному розгляду більш-менш повних біографій поліцейських, автор спробував краще показати багатовимірність та персоніфікованість особистих мотивів. В результаті дослідження автору вдалося виявити особливості мотивів вступу до київської поліції. Найменша група ("ідейних") осіб репрезентована представниками ОУН (м) та української військової еміграції, що вступали до поліції, здебільшого, із військово-політичних або кар’єрних мотивів. До цієї групи відносимо і тих радянських громадян, котрі мали особистий негативний досвід ("образу") внутрішньополітичного життя в СРСР міжвоєнного періоду. Найбільші групи осіб – "виживальників" та "конформістів" – потрапляли до поліції через брак альтернатив, стратегії виживання або загальної інертності населення.ukокупаціяполіціяДруга світова війнамагістерська роботаМотивація вступу до київської поліції (1941– 1943)Other