Антонов, КостянтинАрінін,ЄвгенГоловащенко, СергійЄленський, ВікторКарасьова, СвітланаКисельов, ОлегКозловський, ІгорКостилєв, ПавлоМіхельсон, ОльгаСафронов, РоманСмірнов, МихайлоСтепанова, ОленаСтренскі, ІванТимощук, ОлексійТюрін, АртемВітгамар, Анніка2023-06-052023-06-052013Обличчя релігієзнавства в сучасному світі : круглий стіл "Філософської думки" і "Релігієзнавчих нарисів" / К. Антонов, Є. Арінін, С. Головащенко [та ін.] ; підготували О. Муха, Т. Фолієва // Філософська думка. - 2013. - № 3 : Як можливе релігієзнавство сьогодні?. - С. 5-38. - Виступили: К. Антонов, Є. Арінін, С. Головащенко, В. Єленський, С. Карасьова, О. Кисельов, І. Козловський, П. Костилєв, О. Міхельсон, Р. Сафронов, М. Смірнов, О. Степанова, І. Стренскі, О. Тимощук, А. Тюрін, А. Вітгамар.0235-7941https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/25268Релігієзнавство як комплекс наукових досліджень, зосереджених на природі та формах виникнення, функціювання та взаємодії релігій у різних контекстах (в тому числі соціальному, культурному, політичному та ін.) виникло в Європі в другій половині ХІХ століття. Для наукової дисципліни це відносно молодий вік, що передбачає свої особливості, зокрема процеси становлення, інституціалізації та самовизначення. На теренах колишнього Радянського Союзу ця проблема має окрему специфіку: історичні умови ідеологічної організації соціуму залишили потужний відбиток, наслідки якого можна використовувати з різним успіхом. Звісно, нашому читачеві (щонайменш як платникові податків) більш цікаво дізнатися про "наш", наближений контекст того, чим і як саме займаються релігієзнавці та кому і для чого це потрібно. Однак для глибшого розуміння спіль ного та відмінного у релігієзнавчій традиції ми звернулися із проханням долучитися до нашого віртуального круглого столу не лише колеґ з України, Росії та Білорусі, але й представників європейського наукового співтовариства. Складаючи запитання для опитування, ми орієнтувалися на найбільш світоглядні аспекти щодо форм та механізмів функціювання релігієзнавства — в темах, проблемах та персоналіях, не уникнувши йінтересу до особистісних мотивацій та самоідентичності. Звісно, вибірка учасників не претендує на соціологічну репрезентативність, але є показовою, оскільки до дискусії долучилися не всі запрошені, а лише охочі поділитися власним, зокрема і проблемним, досвідом та взяти участь у нашому обговоренні. Відтак, тут ми маємо можливість зануритись у живий дискурс, сформований реальними особами — творцями сучасної релігієзнавчої науки. Розуміючи, що зібрати усіх цих спеціалістів в одному місці надзвичайно складно, ми скористалися здобутками сучасної цивілізації та провели подекуди віртуальне, подекуди живе, а інколи письмове опитування, результати якого навдивовижу згуртовано уклалися в один суцільний контекст, що дає доволі чітке уявлення про те, чим і як живе нинішнє релігієзнавство, які його об’єктивні та суб’єктивні проблеми, якими є вектор його розвитку і — що найважливіше для сучасного прагматичного мислення — який його прикладний сенс та реальна й бажана роль у сучасному (хоча в нашому випадку географічно обмеженому) світі. Круглий стіл наочно продемонстрував, наскільки різними є версії українських, російських та зарубіжних експертів щодо визначення проблемного поля релігієзнавства. Мабуть, єдине питання, яке в певному сенсі цілковито об’єднало аудиторію, — це визначення провідних імен, які становлять "канву" релігієзнавчого знання. Натомість відповіді на решту запитань пропонують величезну варіативність можливих думок, часом до пря мо протилежних, що становить цікавий ґрунт для роздумів та подальших дискусій, як внутрішньодисциплінарних, так і загальносуспільних.ukрелігієзнавстворелігієзнавча наукарелігіятеологіяфілософіяфілософія релігіїрелігієзнавецьстаттяArticle