Пустовалов, СергійЧухрай, Любов2021-10-232021-10-232018Пустовалов С. Ж. Особливості представлення макетів гарячих виробництв у музеях / Сергій Пустовалов, Любов Чухрай // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам'яткознавство. - 2018. - Вип. 1. - С. 56-70.https://doi.org/10.31866/2617-7943.1.2018.150832https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21226Стаття присвяченапроблемам макетування гарячих виробництв (гончарство, металургія, гутна справа та інші) в музеях історичного профілю. Роль макету в створенні музейної комунікації недостатньо оцінена. Значною мірою музейна комунікація залежить від атрактивності самої експозиції. Макет значно підвищує атрактивність експозиції. Проте макети дуже рідко зустрічаються векспозиціях музеїв. Ще рідше представлені макети археологічних пам’яток. Переважно такі макети є одними з центральних стендів в експозиції. Створення макетів археологічних пам’яток для музейних експозицій до сьогоднішнього дня значною мірою залишається справою тільки музею. Одним з авторів вже розроблялися наукові засади створення макетів. На цьому грунті в даній статті розглядаються проблеми макетування протогончарних печей, одноярусних, двоярусних та печей проміжних типів. Для унаочнення перших примітивних способів випалу можна використати макет імпровізованої печі. Ними виступають так звані зольники білогрудівської культури. У подальшій історії відомі дві основні конструкції гончарних печей. Перша з них мала бічну топку, гаряче повітря з якої поступало у спеціальну випалювальну камеру. Проте повітря мало різну температуру внизу випалювальної камери та під її стелею. Найдосконалішою конструкцією була піч, топка якої розташовувалася під випалювальною камерою. В цьому випадку гаряче повітря повністю охоплювало весь посуд.Така конструкція гончарних печей відома вже в неоліті Давнього Близького Сходу. Автори аналізують матеріали розкопок гончарних печей, які були здійснені в останні роки, з метою створення науково обґрунтованих макетів. Також розглянуто еволюцію металургійної справи на прикладі трьох способів плавки металу. За найдавнішим способом тигель з шихтою накривався другім тиглем та ставився на купу деревного вугілля. Потім вугілля підпалювалося та до тигля ставало четверо металургів із соплами на довгих дерев’яних трубках. У зв’язку зтим, що прямоточне сопло давало довге та вузьке полум’я, один з металургів спрямовував його в середину шихти. Другий металург із соплом з уступом спрямовував його під тигель, обігріваючи його знизу. З часом замість легень металургів почали використовувати міхи. А за доби пізньої бронзи плавка стала здійснюватися в спеціальних печах з дуттям. Описані металургійні пристрої ранньої та пізньої бронзи дозволяють створювати їх макети. Автори доходять висновку, що макети можуть стати центральними стендами в експозиціях музеїв.The article is devoted to the problems of bread boarding of hot manufactures (pottery, metallurgy, glass making and others) in historical museums. The role of the layout in the creation of museum communication is not sufficiently appreciated. Much of the museum communication depends on the attractiveness of the exposition itself. The layout greatly increases the attractiveness of the exposition. However, mock-ups are very rare in museum expositions. Models of archaeological sites are even less common. Mostly such models are one of the central stands in the exposition. The creation of mock-ups of archaeological monuments for museum expositions to this day largely remains the work of the museum alone. One of the authors has already developed the scientific basis for creating mock-ups. On this basis, in this article, the problems of proto-chimney furnace prototyping, single-deck, two-tier furnaces are considered. For the sake of clarity of the first primitive methods of roasting, it is possible to use the model of an improvised furnace. They are the so-called ash-rooms of the Bilogroodivka culture. In the subsequent history, there are two main designs of pottery furnaces. The first of them had a side furnace, the hot air from which entered a special burning chamber. However, the air had different temperatures at the bottom of the burning chamber and under its ceiling. The most perfect design was a stove, the furnace was located under the burning chamber. In this case, the hot air completely covered all the dishes. Such a design of pottery furnaces is already known in the Neolithic of the Ancient Near East. The authors analyse the excavation materials of pottery furnaces that have been made in recent years, with the goal of creating scientifically based mock-ups. Conclusion.Also, the evolution of the metallurgical case is examined using the example of three methods of melting metal. According to the oldest method, the crucible with the charge was covered with a second crucible and placed on a pile of charcoal. Then the coal was set on fire and four metallurgists with nozzles on long wooden pipes became to the crucible. They carried out the blast. Also, the evolution of the metallurgical case is examined using the example of three methods of melting metal. And in the era of late bronze melting was carried out in special ovens with blowing. The described metallurgical devices of early and late bronze allow creating their models. The authors come to the conclusion that models can become central stands in museum expositions.Статья посвящена проблемам макетирования горячих производств (гончарство, металлургия, стеклоделание и другие) в музеях исторического профиля. Роль макета в создании музейной коммуникации недостаточно оценена. В значительной степени музейная коммуникация зависит от атрактивности самой экспозиции. Макет значительно повышает привлекательность экспозиции. Однако макеты очень редко встречаются в экспозициях музеев. Еще реже представлены макеты археологических памятников. Преимущественно такие макеты являются одними из центральных стендов в экспозиции. Создание макетов археологических памятников для музейных экспозиций до сегодняшнего дня в значительной степени остается делом только музея. Одним из авторов уже разрабатывались научные основы создания макетов. На этой основе в данной статье рассматриваются проблемы макетирования протогончарных печей, одноярусных, двухъярусных. Для наглядности первых примитивных способов обжига можно использовать макет импровизированной печи. Ими выступают так называемые зольники белогрудовской культуры. В дальнейшей истории известны две основные конструкции гончарных печей. Первая из них имела боковую топку, горячий воздух из которой поступал в специальную обжиговую камеру. Однако воздух имел разную температуру внизу обжиговой камеры и под ее потолком. Самой совершенной конструкции была печь, топка которой располагалась под обжиговой камерой. В этом случае горячий воздух полностью охватывал всю посуду. Такая конструкция гончарных печей известна уже в неолите Древнего Ближнего Востока. Авторы анализируют материалы раскопок гончарных печей, которые были совершены в последние годы, с целью создания научно обоснованных макетов. Также рассмотрена эволюция металлургического дела на примере трех способов плавки металла. Согласно древнейшему способу тигель с шихтой накрывался другим тиглем и ставился на кучу древесного угля. Затем уголь поджигался и к тиглю становилось четверо металлургов с соплами на длинных деревянных трубках. Они и осуществляли дутье. Также рассмотрена эволюция металлургического дела на примере трех способов плавки металла. А в эпоху поздней бронзы плавка стала осуществляться в специальных печах с дутьем. Описанные металлургические устройства ранней и поздней бронзы позволяют создавать их макеты. Авторы приходят к выводу, что макеты могут стать центральными стендами в экспозициях музеев.ukмакетархеологічна пам’яткамузейна експозиціяатрактивністьгорнпічгончарствометалургіястаттяmock-uparchaeological monumentmuseum expositionattractivenessbuglefurnacepotterymetallurgyмакетархеологический памятникмузейная экспозицияатрактивнистьгорнпечьгончарствометаллургияArticle