Дроздовський, Дмитро2024-04-302024-04-302007Дроздовський Д. І. Рефлексії довкола двох фільмів / Дмитро Дроздовський // Кіно-Театр. - 2007. - №. 1. - C. 50.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/29301Може здаватися, що 2006 року крига українського кінематографа скресла. Ще в березні відбулися прем’єри двох стрічок "Помаранчеве небо" та "Прорвемось!". Але що за тою кригою? Над "Прорвемось!" працювало одразу 6 сценаристів, та, мабуть, у семи няньок... Фільм вийшов схематизований, з невиразними, неприродними героями, без щирих почуттів, емоцій. "ПРЕ продакшн" разом із рекламною агенцією "Вавилон" ще за рік до прем’єри організували нестандартну і гучну систему просування брендів "ПРЕ" і "перший український блокбастер" - низку "народних" конкурсів і акцій: "Народний актор", "Народний сценарій", "Народний саундтрек"! Маємо приклад своєрідної масовізації ще за рік до народження фільму. Але з такою стратегією очікування випливають цілком прогнозовані. З виходом на екран у "Прорвемось!" розчарувалися всі. Від обох фільмів віє штучністю. Гасло стрічки "Помаранчеве небо" "Революція — це любов" привертає увагу. Але чому у фільмі, що позиціонує себе як нове покоління кінопродукції, використовують лозунги (тепер є модне слово "слогани"!) старої епохи?ukІван КравчишинОлександр Лимарьов"Помаранчеве небо""Прорвемось!""Революція — це любов"статтяArticle