Нарчинська, Т.2015-10-162015-10-162007https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/6755Застосування інструментарію невербальної семіотики дозволяє прочитувати вірші А. Бондаря в опозиціях слова та мовчання. Заперечення метафори як способу порозуміння спонукає шукати автора нових комунікативних форм, котрі змогли б унаочнити розрізненість себе та Іншого в ролі пародійованого українського канону, відтак до складу «примітивних» форм власності зараховується насамперед словесна форма комунікації, а відмова поета від метафори стає основною точкою для прокреслення лінії між «своїм» і «чужим».The application of the methodology of non-verbal semiotics allows for a reading of A. Bondar’s poetry in which words and silence are juxtaposed. Rejection of the metaphor as a manner of communication causes the author to search for new communicative forms that would allow the delineation of self and Other in the role of the parodied Ukrainian canon. Hence, the verbal form of communication can primarily be considered among «primitive» forms of ownership, and the poet’s rejection of metaphor becomes the main focal point in drawing the line between «one’s own» and «someone else’s».ukневербальна семіотикаПоняття іншостіпародійний український канонnonverbal semioticsconcept of othernessUkrainian parody canonArticle