032 "Історія та археологія"Освітньо-наукова програма: "Історія"https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/175222024-03-29T06:46:43Z2024-03-29T06:46:43Z331Жіноча освіта в Турецькій республіці за президенства АтатюркаШевчук, Оленаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/261302023-09-28T07:38:25Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Жіноча освіта в Турецькій республіці за президенства Ататюрка
dc.contributor.author: Шевчук, Олена
dc.description.abstract: Метою дипломної роботи є дослідити найбільш значущі зміни в жіночій освіті за часів правління першого президента республіки Туреччина Кемаля Ататюрка.
2023-01-01T00:00:00ZЕкспансія держав Осі за матеріалами Морської та колоніальної ліги (1935-1939рр.)Ларін, Валентинhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/261292023-09-28T07:37:50Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Експансія держав Осі за матеріалами Морської та колоніальної ліги (1935-1939рр.)
dc.contributor.author: Ларін, Валентин
dc.description.abstract: Мета роботи полягає в тому, аби на основі друкованих видань Морської та Колоніальної Ліги простежити висвітлення експансії держав Осі в другій половині 1930-х років.
2023-01-01T00:00:00ZРок-музика на шпальтах газети “Молода гвардія” в роки ПеребудовиКуделя, Володимирhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/261272023-09-28T07:36:57Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Рок-музика на шпальтах газети “Молода гвардія” в роки Перебудови
dc.contributor.author: Куделя, Володимир
dc.description.abstract: Метою роботи є дослідити, яким чином у газеті "Молода гвардія" висвітлювали радянську та західну рок-музику упродовж періоду Перебудови.
2023-01-01T00:00:00Z"Перебудова" та "гласність" крізь призму історії понятьКоваль, Романhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/261262023-09-28T07:36:18Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: "Перебудова" та "гласність" крізь призму історії понять
dc.contributor.author: Коваль, Роман
dc.description.abstract: Мета роботи полягає в аналізі функціонування та трансформації понять "перебудова" та "гласність" у радянському офіційному політичному дискурсі 1985-1991 років.
2023-01-01T00:00:00ZПрограма Т-4: нацистське бачення, перебіг, пам’ятьБілецька, Єлизаветаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/261232023-09-28T07:35:12Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Програма Т-4: нацистське бачення, перебіг, пам’ять
dc.contributor.author: Білецька, Єлизавета
dc.description.abstract: Мета дослідження – комплексно охарактеризувати процеси винищення нацистами людей з психічними та неврологічними відмінностями, детально розглянувши історіографію питання.
2023-01-01T00:00:00ZНаселення та міська влада Житомира (1782-1793)Антонюк, Данилоhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/261222023-09-28T07:33:33Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Населення та міська влада Житомира (1782-1793)
dc.contributor.author: Антонюк, Данило
dc.description.abstract: Мета роботи полягає у тому, аби на підставі проаналізованих джерел та історіографії реконструювати чисельність і структуру населення Житомира та склад його маґістрату.
2023-01-01T00:00:00ZІдентичність українського радянського сатирика: приклад Федора МаківчукаЯвдошняк, Маріяhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/236962022-08-11T11:33:19Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: Ідентичність українського радянського сатирика: приклад Федора Маківчука
dc.contributor.author: Явдошняк, Марія
dc.description.abstract: Дана робота є спробою дослідити ієрархію ідентичностей радянського українця, головного редактора сатиричного журналу "Перець" упродовж 1946–1986 рр., Федора Маківчука. У першій частині дослідження розкриті контекстуальні питання, що дозволяють збагнути, в яких умовах формувалась ідентичність українського радянського сатирика. Йдеться про радянську культуру сміху; національне
питання в політиці партії; стандарти в роботі радянської преси і працівників журналу "Перець", зокрема; набуття українською мовою радянської форми; творення української радянської ідентичності
(український погляд). У другій частині дослідження аналізуємо прояви ідентичностей Маківчука, переважно у його творчому доробку. Найбільша увага відводиться самоідентифікації сатирика, іншуванню, народним мотивам, що вказують на етнічне походження автора, та побутовим проявам його як радянської людини. Для розкриття теми було залучено масив архівних документів
Центрального державного архіву літератури та мистецтва України (переважно з особових фондів), деякі документи з фондів ЦК КП(б)У Центрального державного архіву громадських об’єднань України та збірки інших дотичних до теми документів. Також, для належного аналізу масиву джерел, введення в контекст та формування методологічної бази дослідження було використано відповідну базу міждисциплінарних досліджень. Серед них доробки Лариси Масенко, Наталі Шліхти, Сергія Єкельчика, Соломії Павличко, Пітера Берклі, Шейли Фіцпатрик, Штефана Плагенборга, тощо. У роботі детально охарактеризовано джерельну та історіографічну бази, а також методологічні підходи до аналізу
різнотипних радянських джерел. В ході дослідження вдалося з’ясувати, що у творчості Маківчука
вибудовується ієрархічна піраміда політичних ідентичностей. На вершині – радянська людина, частина великого цілого, об’єднаного одним побутом, єдиною мораллю, єдиною "комуністичною мовою", радянським дискурсом. У центрі – українець, що маркує свою творчість виразними народними елементами: приказками, фразеологізмами, живими мовними зворотами, не радянськими, а українськими. В основі піраміди – регіональна ідентичність. Так в творчості Маківчука з’являються
подоляки (як він сам), галичани, полтавчани тощо. Всі мають свої мовні особливості, "говірки", як каже автор. Також, однією з чільних спільнот в житті і текстах Маківчука є українські радянські письменники, і вужче коло цієї спільноти – українські радянські сатирики.
2022-01-01T00:00:00ZПам’ять про Громадянську війну в США як поле конфлікту (за матеріалами телеканалу KXAN, 2015–2021 рр.)Шокур, Діанаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/236952022-08-11T11:26:38Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: Пам’ять про Громадянську війну в США як поле конфлікту (за матеріалами телеканалу KXAN, 2015–2021 рр.)
dc.contributor.author: Шокур, Діана
dc.description.abstract: Метою моєї кваліфікаційної роботи є дослідження наративів, які вплинули на конфліктність в контексті історичної пам’яті в штаті Техас, а також аналіз частини медіа, а саме новинних репортажів, які впливають на формування поля конфлікту в штаті.
2022-01-01T00:00:00ZОбраз Японії в англійській пресі (на прикладі The Times, 1854 – 1902)Положай, Костянтинhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/236942022-08-11T05:51:31Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: Образ Японії в англійській пресі (на прикладі The Times, 1854 – 1902)
dc.contributor.author: Положай, Костянтин
dc.description.abstract: Магістерська робота присвячена дослідженню образу Японії, який утворювався матеріалами газети The Times у 1854 – 1902 роках. Для розкриття даної проблеми матеріали поділені на 3 хронологічні періоди – до 1860 року, 1860 – 1869 так 1870 – 1902. Завдяки цьому в роботі розкривається не лише образ Японії, який формувався в кожен з цих періодів, а й еволюція цього образу протягом другої половини ХІХ століття. Під час аналізу матеріалів, увага звертається на такі аспекти, як політичне життя Японії,
економічне життя, повсякдення японців, та описи самої країни у тих випадках коли вони присутні.
2022-01-01T00:00:00ZПублічна дипломатія Елеонори Рузвельт як інструмент "м’якої сили" СШАМалая, Ганнаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/236932022-08-10T16:29:55Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: Публічна дипломатія Елеонори Рузвельт як інструмент "м’якої сили" США
dc.contributor.author: Малая, Ганна
dc.description.abstract: Магістерська робота присвячена дослідженню діяльності Елеонори Рузвельт як публічної дипломатки, чиї зусилля були спрямовані на розповсюдження американського бачення лібералізму за межами США. Закордонні подорожі Елеонори Рузвельт під час Другої світової війни стали її першим досвідом долучення до міжнародного співробітництва. Її офіційні контакти і поруч неформальна взаємодія із іноземною громадськістю сприяли зміцненню образу США як держави-носія демократичних цінностей, що відповідало тогочасним цілям зовнішньополітичної стратегії уряду країни. Подальша дипломатична діяльність Елеонори Рузвельт припадає на кінець 1940-х-1950-ті роки, а отже на початок і наростання біполярного конфлікту. В умовах Холодної війни прагення Елеонори Рузвельт підтримувати міжнародний мир шляхом просування переваг американської ліберально-демократичної моделі закордон співпадало з інтересами адміністрації президента США. Холодна війна вимагала використання ефективної "зброї", і закордонні візити стали тим самим перевіреним засобом, що не потребували використання військової сили. Таким чином, публічна дипломатія Елеонори Рузвельт стала інструментом концепту "м’якої сили", що доповнював офіційну зовнішню політику Вашингтону.
2022-01-01T00:00:00Z