Кафедра історіїNo Descriptionhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/121982024-03-29T02:12:05Z2024-03-29T02:12:05Z5611"Московит безпідставно претендує на столичне місто України Київ, намагаючись відірвати його від України": схема козацької історії в "Реляції про Київ" та у преамбулі "Конституції" П. ОрликаЗатилюк, Ярославhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/282822024-03-19T01:01:16Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: "Московит безпідставно претендує на столичне місто України Київ, намагаючись відірвати його від України": схема козацької історії в "Реляції про Київ" та у преамбулі "Конституції" П. Орлика
dc.contributor.author: Затилюк, Ярослав
dc.description.abstract: Метою статті є спроба дати вичерпний джерелознавчий коментар латиномовного трактату "Реляція про Київ" з окресленням контекстів появи й функціонування ідей твору, а також встановлення його співвідношення з "Конституцією" П. Орлика та іншими маловідомими текстами мазепинців з фонду "Cosacica" Національного архіву Швеції. Пояснюється, чому "Реляція…" збереглася в одному документі разом зі вступом до "Конституції", відділеним від її основного тексту. Методологія заснована на поєднанні текстологічного та наратологічного підходів, а також на методології історії ідей. Наукова новизна. У науковий обіг уводяться маловідомі джерела, а також пропонуються нові концептуальні підходи до інтерпретації "Конституції" П.Орлика та інших творів мазепинців. Висновки. Преамбула "Конституції" зосереджена на представленні "козацького народу" як самостійного, а також справедливості його боротьби, визначеної походженням, історією й засадами природного права. "Реляція про Київ" – похідна від преамбули та зосереджена на обґрунтуванні історичних прав козаків на Київ і всю Україну, а також її неподільності. Водночас історичні арґументи трактату стверджують окремішність "козацької нації" від московитів та їхніх правителів. Ключові ідеї обох творів засновані на переосмисленні козацьких "origene gentum" як "витоків" окремої історії, що ознаменувало розрив із династичним наративом "Синопсиса". Раніше в риториці церковної і світської еліти Гетьманщини "хозарський міф" не трактувався свідченням окремішності козаків. Натомість П. Орлик та мазепинці після подій 1708–1709 рр. опинилися перед необхідністю сформулювати й арґументувати гасла боротьби з московським царем. Окремо обґрунтовано, що "Реляція про Київ" разом із преамбулою "Конституції" могли відігравати роль текстів-заготовок, потрібних представникам
П. Орлика у Стамбулі у грудні 1711 та в перші місяці 1712 рр. для пояснення османцям основних мотивів боротьби козаків із московитами, а також прав козацтва на обидва береги Дніпра включно з Києвом.
dc.description: The article aims at thorough commenting on the Latin-language treatise The Report on Kyiv. The author contextualizes the key ideas of The Report… and compares them to those expressed in The Constitution of the Hetman Pylyp Orlyk, and in the little-explored texts preserved in the Cosacica collection of the National Archives of Sweden, which are authored by the other followers of the Hetman Ivan Mazepa. It was specifically important to suggest an explanation, why the single copy of The Report… has been preserved in the very same document as the preamble of the mentioned The Constitution, which is separated from its major text. The methodology of the present scholarship combines the text-critical and narratological approaches to commenting on the text, and also methodology of the history of ideas. The research novelty of the article is that it introduces little-known sources to the scholarly community, and suggests new conceptual approaches to the interpretation of P.Orlyk’s. Conclusions. The preamble of The Constitution by P.Orlyk demonstrates that the claims for the independence of the "Cossack nation" are justified by its origin, history, and the principles of the natural law. The Report on Kyiv is closely linked to the preamble of The Constitution, and its purpose is to substantiate the historical rights of the Cossacks for Kyiv, and the "entire Ukraine", which territory should be indivisible. In the same time, the
historical arguments in the document argue that the "Cossack nation" is separate from the Muscovites and their rulers. Both the texts (the preamble and The Report…) attempt to reconsider the Cossack origene gentum as the sources of the "separate history" and demonstrates the breach with the dominating narrative of The Synopsis. Up to that time, the so called Khazars myth has never been interpreted as the evidence that the Cossacks are the politically separate community. Such an original interpretation was exactly the contribution of the Hetman P. Orlyk and the other followers of the former Hetman I. Mazepa. After the dramatic developments of 1708–1709, they urgently needed new ideological justification of the military struggle with the Muscovite tsar. The article also points out that The Report… together with the preamble to The Constitution could both serve during the negotiations of the P.Orlyk’s representatives with the Ottoman Empire in Istanbul in December 1712. The arguments expressed in these documents could be used to justify the Cossack struggle with the Muscovite tsar, and the exclusive rights of the Cossacks for the both banks of the Dnipro river including the city of Kyiv.
2022-01-01T00:00:00ZПровідні концепції влади цадика у вченні р. Ісраеля ХагераТуров, Ігорhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/282802024-03-16T01:01:09Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Провідні концепції влади цадика у вченні р. Ісраеля Хагера
dc.contributor.author: Туров, Ігор
dc.description.abstract: Третій ребе з Вижниці Ісраель Хагер належить до числа найбільш впливових очільників хасидів першої половини XX ст. Він мав десятки тисяч послідовників на Буковині, Закарпатті, у північних регіонах Румунії і на східних землях Угорщини. Вже за життя він визнавався послідовниками як постать, яку можна прирівняти до фундатора хасидизму р. Ісраеля Баал Шем Това. Водночас р. Ісраель Хагер належить до числа маловивчених лідерів хасидизму, що визначає актуальність пропонованого дослідження. Однією з головних тем у повчаннях р. Хагера є обґрунтування провідних принципів влади цадика над єврейською громадою. Згідно з його поглядами, досконалості душі та вміння магічно впливати на світ не є достатніми умовами, що зобов’язують людей підкорятися волі духовного лідера. Лише турбота про своїх послідовників дає цадику право вирішувати долю решти вірян. Він рішуче відкидає право на керівництво з боку подвижників, відданих суто особистому служінню Господу, або тих, що поводяться як королі, важкодоступні простолюду. Справжній лідер має бути відкритим для всіх людей та турбуватися про їхні потреби. Саме це дає йому владу над громадою та й загалом над усім світом. Р. Хагер поділяв поширену в хасидських колах думку про відповідальність громади за тривалість життя цадика. Проте він не підтримував ідею свого сучасника та шанувальника р. Хаїма Елазара Шапіри, що громада має прагнути здобуття її лідером безсмертя. Згідно з поглядами вижницького ребе, душа цадика завдяки піклуванню про звичайних вірян згодом досягає високого рівня, несумісного з існуванням у матеріальному світі. Але й на небесах цадик продовжує опікуватися долею своїх хасидів та керувати ними. Отже, обґрунтовується концепція всеосяжної влади цадика над вірянами в земному та потойбічному світах. У цьому контексті р. Хагер розглядає вчення про месіанське визволення. Воно здебільшого присвячене можливості цадиків використовувати силу Царя Месії в теперішньому житті задля допомоги людям. Більшість сучасних дослідників відкидають концепцію нейтралізації месіанської ідеї в хасидизмі Г. Шолема, але щодо р. Хагера вона виявляється справедливою.
dc.description: The third rebbe from Vizhnitsa, Israel Hager, is one of the most influential Hasidic leaders of the first half of the 20th century. He had tens of thousands of followers in Bukovyna, Transcarpathia, the northern regions of Romania and the eastern lands of Hungary. Even during his lifetime, he was recognized by his followers as a figure comparable to the founder of Hasidism, Israel Baal Shem Tov. At the same time, r. Israel is among the little-studied leaders of Hasidism, which highlights the relevance of the proposed study. One of the main topics in the teachings of R. Hager is the substantiation of the leading principles of the tzaddik’s authority over the Jewish community. According to his views, the perfection of the soul and the ability to magically influence on the world are not sufficient conditions that oblige people to obey the will of a spiritual leader. Only caring for his followers gives the tzaddik the right to decide the fate of the believers. He resolutely rejects the right to be led by ascetics devoted exclusively to the personal service of the Lord or those who behave like kings who are difficult for the common people to reach. A true leader must be open to all people and concerned about their needs. This is what gives him power over the community and, in general, over the whole world. R. Hager shared the common opinion in Hasidic circles about the community’s responsibility for the lifespan of a tzaddik. However, he did not support the idea of his contemporary and admirer, Chaim Elazar Shapira, that the community should seek immortality for its leader. According to the views of the Vyzhnytskyi Rebbe, the soul of a tzaddik, thanks to the care of ordinary believers, eventually reaches a high level incompatible with existence in the material world. But even in heaven, the tzaddik continues to take care of the fate of his Hasidim and to lead them. In this way, the concept of the tzaddik’s comprehensive power over believers in the earthly and afterlife worlds is substantiated. In this context, R. Hager examines the doctrine of messianic liberation. It is mainly devoted to the possibility of tzaddiks to use the power of the Messiah to help people in the present life. Most modern researchers reject G. Scholem’s concept of neutralization of the messianic idea in Hasidism, but in relation to R. Hager it turns out to be correct.
2023-01-01T00:00:00ZВчення р. Цві Гірша Шапіри про владу цадиків та їхню роль у наближенні месіанського визволення єврейського народуТуров, Ігорhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/282782024-03-16T01:01:07Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Вчення р. Цві Гірша Шапіри про владу цадиків та їхню роль у наближенні месіанського визволення єврейського народу
dc.contributor.author: Туров, Ігор
dc.description.abstract: Другий мукачівський цадик р. Цві Гірш Шапіра є малодослідженою науковцями постаттю серед лідерів хасидів кінця XIX – початку XX ст. Проте його вчення мало чималий вплив на розвиток сучасної хасидської думки. На відміну від фундаторів хасидизму, увага цього ребе була скерована переважно на тлумачення священного закону та релігійного ритуалу. Водночас майже всі аспекти богослужіння переосмислюються в його творах як знаряддя осмислення історичної долі єврейського народу та обґрунтування наявного в хасидській спільноті устрою влади. На думку р. Цві Гірша, необмежена влада цадика над своїми послідовниками визначається його спроможністю самостійно виконувати всі обов’язки громади вірян перед Господом. Завдяки своєму служінню досконалий праведник підтримує належний лад у вищих світах. Але, з іншого боку, тривалість життя лідера залежить від благочестя громади та її віри у свого наставника. Між впливом цадика на божественну плерому та впливом послідовників на нього самого простежуються чіткі паралелі. Такого роду роздуми поєднуються в нашого автора з повчаннями про шляхи майбутнього визволення єврейського народу. Згідно з поглядами другого мукачівського ребе, ми живемо в добу, коли можливо уникнути пророкованих Біблією та середньовічними містиками страждань передмесіанського часу. У наші дні будь-які трагічні події перестали бути необхідною передумовою перемоги царства добра та справедливості. Проте реалізація вказаної можливості залежить як від самовідданого служіння цадиків, так і від належних зусиль громади. Саме завдяки їм має бути врятоване життя великого цадика месії сина Йосипа, який, згідно з талмудичними оповіданнями, має загинути задля порятунку єврейського народу. Отже, саме суцільна відданість владі сучасних праведних лідерів у найкращий спосіб забезпечує майбутнє визволення. Вчення р. Цві Гірша відчутно вплинуло на погляди його славнозвісного сина р. Хаїма Елазара Шапіри.
dc.description: The second tzadik of Mukachevo Tzvi Hirsh Shapira is a little-studied figure among the Hasidic leaders of the late 19th – early 20th centuries. However, his teaching had a considerable influence on the development of modern Hasidic thought. Unlike the founders of Hasidism, the attention of this rebbe was directed mainly to the interpretation of the sacred law and religious ritual. At the same time, almost all aspects of worship are reinterpreted in his works as a tool for understanding the history of the Jewish People and the existing system of government in the Hasidic community. According to R. Tzvi Hirsh, the unlimited power of a tzadik over his followers is determined by his ability to independently fulfill all the obligations of the community of believers before God. The worship of a perfect righteous man maintains proper order in the higher worlds. But, on the other hand, the longevity of a leader depends on the piety of the community and faith of believers in their teacher. There are clear parallels between the tzadik’s influence on the divine pleroma and the followers’ influence on rebbe. Our author combined this kind of reflection with ideas of future liberation of the Jewish People. According to the views of the second tzadik of Mukachevo, we are living in the age when it is possible to avoid the pre-Messianic suffering prophesied by the Bible and medieval mystics. Today any tragic events have ceased to be a necessary prerequisite for the victory of the kingdom of goodness and justice. But the realization of this opportunity depends both on the selfless service of the tzadiks and on the proper efforts of the community. As a result of this efforts the life of the great tzadik – messiah son of Joseph, who, according to Talmudic stories, must die for the salvation of the Jewish people, will be saved. Thus, the total commitment to power of current righteous leaders ensures a future redemption in the best way. The teachings of R. Tzvi Hirsh had a great influence on the views of his famous son R. Chaim Elazar Shapira.
2023-01-01T00:00:00ZВолинь у 1914-1916 роках: воєнно-політичне та цивільне життяРазиграєв, ОлегСкальський, Віталійhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/282752024-03-16T01:00:26Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Волинь у 1914-1916 роках: воєнно-політичне та цивільне життя
dc.contributor.author: Разиграєв, Олег; Скальський, Віталій
dc.description.abstract: Мета полягає у спробі узагальнення воєнно-політичного і цивільного життя Волині у 1914—1916 рр. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів дослідження, зокрема проблемно-хронологічного, синхронного, діахронного, порівняльно-історичного. Наукова новизна полягає у тому, що автори пробують переосмислити епізоди Великої війни на території Волині, розглядаючи воєнно-політичні події та цивільне життя в регіоні не окремо, а в комплексі. Висновки. Історіографія історії Волині 1914—1918 рр. є чималою, історики нагромадили значний фактичний матеріал, який потребує глибшої концептуалізації й узагальнення. Подекуди простежується вплив радянської (російської) історіографії. Цивільне життя залишається менш вивченим у порівнянні зі збройним протистоянням. Тривалі бойові дії на Волині впродовж 1914—1916 рр. і усталення в регіоні лінії фронту завдали суттєвої шкоди краю. Економіка зазнала краху. Активну діяльність розгорнули різного роду загальнодержавні й національні допомогові організації. На окупованих австрійцями теренах політична та економічна ситуація була дещо кращою. Нова влада намагалась схилити на свою сторону місцеве населення, тож робила чимало для покращення соціально-політичного й економічного становища волинян. В умовах війни актуалізувалось національне самоусвідомлення усіх груп населення краю, що нерідко призводило до конфліктних ситуацій. Згодом це трансформувалось у відкрите збройне протистояння за кордони в контексті творення нової мапи Центрально-Східної Європи.
dc.description: The purpose of the research is an attempt to generalize the military-political and civil life of Volyn in 1914—1916. The research methodology is based on the use of general scientific and special historical research methods, including problem-chronological, synchronous, diachronic, comparative-historical, and others. The scientific novelty is that the authors try to rethink the events of the Great War on the territory of Volyn, considering the military-political events
and civilian life in the region not separately but in the complex. Conclusions. The historiography of the history of Volyn in 1914—1918 is considerable; historians have accumulated a lot of factual material. However, a deeper conceptualization and generalization are currently lacking. In some places, the infl uence of Soviet (Russian) historiography can be traced. Civilian life
remains less studied compared to military life. Prolonged military operations in Volyn during 1914—1916 and the establishing of front lines in the region caused signifi cant damage to the region. The economy of the region collapsed. All kinds of state and ethnic aid organizations were active. The political and economic situation looked somewhat better in the territories occupied by the Austrians. The occupation authorities tried to sway the local population to their side and therefore did a lot to improve the socio-political and economic situation of Volyn residents. During the war, the national self-awareness of all population groups of Volyn was actualized, which oft en led to conflict situations. In the following years, it already transformed into an open armed confrontation for the state borders in the context of the creation of a new map of Central-Eastern Europe.
2023-01-01T00:00:00ZПолемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії УкраїниАрістов, ВадимДегтяренко, Маринаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/282742024-03-19T01:00:18Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Полемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії України
dc.contributor.author: Арістов, Вадим; Дегтяренко, Марина
dc.description.abstract: Метою роботи є представлення та введення до наукового обігу рукописного збірника-конволюта XVIII ст. РД-203 з фондів Національного музею історії України, який походить із зібрання відомого колекціонера Андрія Титова. Стаття передбачає визначення та контекстуалізацію текстів, що ввійшли до збірника. Методологію роботи становлять базові текстологічні та кодикологічні методики, прийоми порівняльно-історичного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблено спеціальний опис вказаного збірника-конволюта, простежено його історію, визначено й проаналізовано тексти – складові збірника. Висновки. Збірник РД-203 є пам’яткою старообрядницької культури XVIII ст. Найвірогідніше, він, пов’язаний із Соловецьким монастирем. У збірнику представлено два твори. Перший – це перекладна полемічна пам’ятка "Розмова з Ахмедом сарацином". Її датування та походження є дискусійними. Існує традиція приписувати текст Самону з Гази, християнському єпископу ХІ ст. Проте є більше підстав уважати "Розмову" псевдоепіграфом XVI ст. Вона була перекладена по-слов’янському братами Ліхудами наприкінці XVII ст. і ввійшла до їхнього компендіуму "Меч Духовний". Другим складником збірника є Пʼята Соловецька Чолобитна розлогої редакції. Цей твір було сторено в Соловецькому монастирі напередодні повстання 1668–1676 рр. проти церковної реформи московського патріарха Никона. Автором Чолобитної був Геронтій, один з ідеологів повстання. Склад конволюта і його кодикологічні особливості ілюструють історію рецепції та побутування зазначених творів у старообрядницькому середовищі XVIII ст. "Розмова з Ахмедом сарацином" відтворена в повному обсязі. Натомість П’ята Соловецька Чолобитна розлогої редакції представлена в урізаному вигляді. Це може засвідчувати пріоритети укладача збірника, який надавав більшого значення перекладному творові. До Києва збірник потрапив випадково близько 1928 р. у зв’язку з перевезенням українських рукописів з російських бібліотек і музейних сховищ.
dc.description: The goal of the research is to present and introduce into scientific circulation a manuscript compendium RD-203 of the 18th century from the National Museum of the History of Ukraine, which comes from the collection of the famous collector Andrii Tytov. The article provides a definition and contextualization of the texts included in the compendium. The methodology of the research consists of basic textual and codicological methods as well as the methods of comparative and historical analysis. Scientific novelty: for the first time, the compendium-convolute is described, its history is traced, and its texts-components are defined and analyzed. Conclusions. The compendium RD-203 is an artifact of Old Believer culture of the
18th century. Most likely, it is connected with the Solovki Monastery. The compendium consists of two works. The first of them is the translated polemical text "Conversation with Ahmed the Saracen". Its dating and origins are debatable. There is a tradition of attributing the text to Samon of Gaza, a Christian bishop of the 11th century. However, there are more reasons to consider the "Conversation" a pseudo-epigraph of the 16th century. It was translated into Slavonic language by the Likhud brothers at the end of the 17th century and included to their work "Spiritual Sword". The second component of the compendium is the extensive edition of the Fifth Solovki Plea. This work appeared on the eve of the uprising of 1668–1676 in the Solovki Monastery against the church reform of Moscow Patriarch Nikon. The author of the Plea was Gerontius, one of the ideologues of the uprising. The composition of the convolute and its codicological features illustrate the history of reception and circulation of these works in the Old Believer milieu of the 18th century. The "Conversation with Ahmed the Saracen" is reproduced in full. Instead, the extensive edition of the Fifth Solovki Plea is presented in a truncated form. This may indicate the priorities of the compiler of the compendium, who attached more importance to the translated work. The compendium came to Kyiv by chance around 1928 in connection with the transportation of Ukrainian manuscripts from Russian libraries and museum repositories.
2023-01-01T00:00:00ZДо питання про структуру та діяльність Дорожнього транспортного відділу ГУДБ НКВС Одеської залізниці у добу Великого тероруБажан, ОлегЗолотарьов, Вадимhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/281332024-03-01T01:00:39Z2024-01-01T00:00:00Zdc.title: До питання про структуру та діяльність Дорожнього транспортного відділу ГУДБ НКВС Одеської залізниці у добу Великого терору
dc.contributor.author: Бажан, Олег; Золотарьов, Вадим
dc.description.abstract: Організація, персональний склад і оперативно-слідча діяльність Дорожньо-транспортних відділів (ДТВ) Головного управління державної безпеки (ГУДБ) Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) залізниць у 1937 – 1938 рр. маловивчена в українській історіографії, насамперед, через брак відповідної джерельної бази у вітчизняних архівах. Варто зауважити, що ДТВ ГУДБ були, по-суті, міні обласними управліннями НКВС, які здійснювали оперативно-слідчу роботу вздовж прокладених в країні Рад залізничних магістралей. З самого початку свого існування органи комуністичної держбезпеки на транспорті організовували свою роботу за лінійним принципом, тобто на кожній залізниці та залізничному вузлі був створений відповідний дорожньо-транспортний відділ чи відділок дорожньо-транспортного відділу (ВДТВ).
2024-01-01T00:00:00ZКонтактні зони вздовж Великого кордону на Півдні Східної Європи в період розвинутого Середньовіччя (регіональна специфіка та закономірності)Бубенок, Олегhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/278132024-01-26T01:01:41Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: Контактні зони вздовж Великого кордону на Півдні Східної Європи в період розвинутого Середньовіччя (регіональна специфіка та закономірності)
dc.contributor.author: Бубенок, Олег
dc.description.abstract: Матеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "XXV Сходознавчі читання А. Кримського", 10 листопада 2022 р.
2022-01-01T00:00:00ZПіслямова від перекладачкиЯковенко, Наталіяhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/277822024-01-23T01:01:54Z2022-01-01T00:00:00Zdc.title: Післямова від перекладачки
dc.contributor.author: Яковенко, Наталія
dc.description.abstract: Післямова від перекладачки, докторки історичних наук, професорки Наталі Яковенко до одного з найбільш відомих та фундаментальних робіт з історії Рима видання "Від заснування Міста".
2022-01-01T00:00:00ZВід головного редактораЯременко, Максимhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/277582024-01-22T01:01:05Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Від головного редактора
dc.contributor.author: Яременко, Максим
dc.description.abstract: Вступна стаття головного редактора Максима Яременка. Двадцять років тому, як спеціальний 35-й том "Наукових записок НаУКМА" із підзаголовком "Київська Академія", вийшов друком перший випуск нашого журналу. Це було у 2004 році, коли уявлення про спадщину Могилянської та Духовної академій значною мірою базувалися на старих (та застарілих) працях, і зовсім небагато науковців відкривали нові теми й сюжети в академічному минулому або ж практикували нові підходи до його аналізу. Аби пожвавити дослідження, колеги трьох підрозділів Національного університету "Києво-Могилянська академія" — Науково-дослідного центру "Спадщина КМА", кафедри історії і кафедри філософії та релігієзнавства — вирішили створити міждисциплінарний майданчик для презентації та обговорення найновіших розвідок з історії обох академій. Вони — Наталя Яковенко, Марина Ткачук, Сергій Головащенко, Максим Яременко та Оксана Задорожна — і склали первісний кістяк редколегії щорічника, що відразу планувався як журнал з окремою назвою.
2023-01-01T00:00:00ZФорум: Ціннісні виміри домодерної української культуриДовга, ЛарисаСтарченко, НаталяСердюк, ІгорЗатилюк, ЯрославБартоліні, Марія ҐраціяЯременко, МаксимВолошин, ЮрійМихайловський, ВіталійДиса, КатеринаМаслійчук, ВолодимирШаріпова, ЛюдмилаАрістов, ВадимСінкевич, НаталяҐронек, АґнєшкаАлександрович, Володимирвл. Ісіченко, ІгорБроджі, Джованнаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/277572024-01-22T01:00:52Z2023-01-01T00:00:00Zdc.title: Форум: Ціннісні виміри домодерної української культури
dc.contributor.author: Довга, Лариса; Старченко, Наталя; Сердюк, Ігор; Затилюк, Ярослав; Бартоліні, Марія Ґрація; Яременко, Максим; Волошин, Юрій; Михайловський, Віталій; Диса, Катерина; Маслійчук, Володимир; Шаріпова, Людмила; Арістов, Вадим; Сінкевич, Наталя; Ґронек, Аґнєшка; Александрович, Володимир; вл. Ісіченко, Ігор; Броджі, Джованна
dc.description.abstract: Плануючи видання ювілейного,20-говипуску "Київської Академії, ми вирішили вдатися до інтелектуальної провокації та запросили дослідників української середньовічної і ранньомодерної історії та культури поглянути на минуле крізь специфічний "окуляр",а саме використати "питальник", що його нині вживають культурологи та соціологи, вивчаючи("вимірюючи")сучасні культури. За основу було вибрано одну з багатьох концепцій, які нині побутують у сфері міжкультурного менеджменту, — типологію нідерландського соціального психолога Жерара Хендріка Гофстеде (Хофстеде,1928–2020).
2023-01-01T00:00:00Z