019: Філософія та релігієзнавствоNo Descriptionhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/91052024-03-28T23:30:36Z2024-03-28T23:30:36Z151Київська духовно-академічна традиція XIX - початку XX ст. в історії вітчизняного біблієзнавстваГоловащенко, Сергійhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265332023-10-18T00:01:12Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Київська духовно-академічна традиція XIX - початку XX ст. в історії вітчизняного біблієзнавства
dc.contributor.author: Головащенко, Сергій
dc.description.abstract: Біблієзнавчі дослідження у Київській духовній академії XIX — початку XX ст. пропонуються для розгляду як важливий аспект реконструкції традиції вітчизняної біблеїстики.
dc.description: Author presents the Biblical Studies in Kyiv Theological Academy as important perspective for reconstruction of the native bibleistic tradition.
2001-01-01T00:00:00ZІдея спасіння в християнстві та самореалізація в буддизмі : (порівняльна сотеріологія)Костюков, О.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265312023-10-18T00:00:39Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Ідея спасіння в християнстві та самореалізація в буддизмі : (порівняльна сотеріологія)
dc.contributor.author: Костюков, О.
dc.description.abstract: Однією з основних характеристик сучасного світу є підвищене взаємопроникнення різних культур, світоглядних систем та релігій. Деякі з них досить тривалий час
перебували в ізоляції, а деякі здавна вже відомі своєю месіанською спроможністю. Саме до останніх належить християнська та буддистська релігії, порівнянню кожної з яких щодо граничної мети (погляди на спасіння або самореалізацію, відношення до Бога, природи людини та Всесвіту) і присвячується ця стаття. Досить поширеною тезою серед сучасної буденної свідомості є та, що всі релігійні доктрини в цілому однакові. Східні традиції підтримують цей погляд, стверджуючи, що всі релігії різними шляхами спрямовані до однієї мети. Чи справедливе це ствердження односпрямованості духовних традицій, чи між ними є принципові розбіжності в їхній суті, від якої залежить і методика реалізації їхнього духовного ідеалу. На нашу думку, цією суттю є сотеріологічні погляди, іншими словами — вчення про спасіння.
dc.description: One of the main features of the modern world is the highest interpanetration of various cultures, world outlooks and religions. Some of them had been in isolation for a long time, and others are well-known by their messianic intensity. Christianity and Buddhism have all signs of the last ones, and this article is dedicated to their comparing. It became common nowadays that all religions are identical in fact. Orient traditions support this opinion, they say that all religions have the same final goal. Is it correct or there are some essential differences between the doctrines that influence methods and ideal of spiritual realisation. These are the basic questions of this work.
2001-01-01T00:00:00ZЛюдина у релігійно-філософському вченні найдавніших упанішадЛуцишина, О.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265262023-10-18T00:00:26Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Людина у релігійно-філософському вченні найдавніших упанішад
dc.contributor.author: Луцишина, О.
dc.description.abstract: Статтю присвячено уявленням про людину у ранніх прозових упанішадах. Розглядаючи ототожнення людини з універсальною основою буття та тенденцію не виділяти
людину серед інших видів сущого як головну лінію в її осмисленні, авторка аналізує спроби мислителів упанішад пояснити буттєву різноманітність та особливі риси людини.
dc.description: The article is dedicated to the idea of the human being in the early prose Upanishads. Considering identification of the man and the universal principle of being and the tendency not to mark the man out of other existing species as the main way in the human being comprehension, the author analyzes the attempts of the Upanishads thinkers to explain diversity of being and specifics of the man.
2001-01-01T00:00:00ZТеоретичні і методичні проблеми історико-філософського знання у спадщині Сильвестра ГогоцькогоТкачук, Маринаhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265242023-10-18T00:01:30Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Теоретичні і методичні проблеми історико-філософського знання у спадщині Сильвестра Гогоцького
dc.contributor.author: Ткачук, Марина
dc.description.abstract: Стаття присвячена аналізові теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції C. C. Гогоцького, видатного представника київської академічної філософи XIX ст., з'ясуванню місця мислителя у становленні історії філософії як самостійної наукової дисципліни на теренах Російської імперії.
dc.description: In this article the theoretical and methodological foundations of the concept of a history of philosophy about Silvestr Gogotsky, one from the largest representatives of the Kiev academic philosophy 19 centuries are analysed.
2001-01-01T00:00:00ZПроблема віри та розуму в київській духовно-академічній філософії (20-30-ті роки XIX століття)Кирильчук, О.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265222023-10-18T00:00:43Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Проблема віри та розуму в київській духовно-академічній філософії (20-30-ті роки XIX століття)
dc.contributor.author: Кирильчук, О.
dc.description.abstract: У статті аналізуються погляди професорів Київської духовної академії на центральну проблему духовно-академічного філософування — співвідношення віри та розуму у процесі світопізнання.
dc.description: This article focuses on the philosophy of the professors of Kyiv Spiritual Academy in 1820—1830 regarding the problem of reason versus faith in the process of developing one's
worldview.
2001-01-01T00:00:00ZОбраз Єрусалима в книжній культурі Київської Русі XI-першої половини XIII ст.Завгородній, Ю.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265172023-10-17T00:01:35Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Образ Єрусалима в книжній культурі Київської Русі XI-першої половини XIII ст.
dc.contributor.author: Завгородній, Ю.
dc.description.abstract: У запропонованій статті автор розглядає особливість просторово-часових уявлень книжної культури Київської Русі XI — першої половини XIII cm. Ha підставі аналізу давньоруських текстів робиться висновок про сприйняття Єрусалима книжниками Київської Русі як сакрального центру.
dc.description: The article deals with the peculiarities of Time and Space perception in the medieval Kievan Rus from the 11th to the early 13th century. The author makes a point that Jerusalem was the sacred centre (the ideal place) in the consciousness of the then Russian scribes.
2001-01-01T00:00:00ZРефлексія межі та категорія імперативу в філософській культурі Київської РусіКиричок, О.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265152023-10-17T00:00:39Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Рефлексія межі та категорія імперативу в філософській культурі Київської Русі
dc.contributor.author: Киричок, О.
dc.description.abstract: Метою нарису є реконструкція ідеї та категорії імперативу в філософській культурі Київської Русі. На основі аналізу автентичних джерел відшукується альтернатива
західноєвропейському розумінню імперативу як деонтологічної характеристики. Аналізуються рефлектування в рамках культури Київської Русі морального імперативу, як межі,
границі, себто онтологічного відмежування двох протилежних метафізичних осередь добра та зла. Описується зв'язок розуміння імперативу в Київській Русі з уявленнями про
сакралізовані межі в географічному просторі та часі.
dc.description: The purpose of the sketch is reconstruction of idea and a category of imperative in philosophical culture of the Kievan Rus. On the basis of the analysis of origin the alternative to the West-European understanding of imperative as deontological characteristics is found. The reflecte in culture of the Kievan Rus of a moral imperative, as borders, that is ontologicai division
two opposite metaphysical centers of goods and evil is analise. Connection of understanding of imperative in Kievan Rus with representations about sacral borders in geographical space and time is described.
2001-01-01T00:00:00ZРеальність пізнання : Моріц Шлік versus Іммануїл КантМаєвський, О.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/265122023-10-17T00:00:35Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Реальність пізнання : Моріц Шлік versus Іммануїл Кант
dc.contributor.author: Маєвський, О.
dc.description.abstract: Реальність пізнання, що обіймає у собі весь комплекс філософських проблем логічної істинності і досвідної достовірності, зазнала значної трансформації від Нового часу до
визначальної для сучасності епохи кризи філософських основ точних наук початку XX ст. Контроверза між віденським логічним емпіризмом початку XX ст. у версії професора
Моріца Шліка та кантівською традицією трансцендентального обґрунтування пізнання виявляє, окрім традиційно очевидних суперечностей, доволі прогресивний, позитивістично забарвлений і тісний зв'язок наступництва.
dc.description: Reality of knowledge, which encompasses the whole bundle of philosophical problems of logical truth and experiential certainty, has undergone a considerable transformation since the epoch of Modern till the determinative for contemporaneity epoch of crisis in philosophical foundations of exact sciences at the beginning of XX c. The controversy between Vienna logical empiricism at the beginning of XX c. in version of Prof. Moritz Schlick and Kantian tradition of transcendental foundation of knowledge reveals, apart from traditionally apparent repugnances, their quite progressive, positivistically imbued and very intimate nexus of inheritance.
2001-01-01T00:00:00ZЄвропа Сада, або Об'явлення від "божественного маркіза"Сватко, Юрійhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/91142019-06-09T09:20:10Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Європа Сада, або Об'явлення від "божественного маркіза"
dc.contributor.author: Сватко, Юрій
dc.description.abstract: У статті розглядається світоглядна модель "після Бога", залишена у спадок XXI століттю
Європою Нового часу в особі маркіза де Сада.; The "after-the-God" world-view model which had been left as legacy for
the XXI-st century by the Europe of Modern in the person of Marquis de Sade,
is considered in the article.
2001-01-01T00:00:00ZІдея свободи у філософії Д. ЛоккаГусєв, Валентинhttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/91132016-07-12T07:21:19Z2001-01-01T00:00:00Zdc.title: Ідея свободи у філософії Д. Локка
dc.contributor.author: Гусєв, Валентин
dc.description.abstract: Розглядається ідея свободи у філософії Д. Локка, її значення для політико-правової
теорії філософа, де вона трактується як фундаментальне право особи, як основа правової
системи, всього суспільного (громадського) життя. Аналізуються погляди Локка на
свободу як властивість людської діяльності, на механізми реалізації волі і самовизначення
людини.; The idea of freedom in philosophy of J. Locke, its meaning for his political
and legal theory is considered, where it is treated as the fundamental right of
the person, as a basis of all public life. The point of Locke's view on freedom as
property of human activity, on mechanisms of realization of will and selfdetermination
of the man is analyzed.
2001-01-01T00:00:00Z