Browsing by Author "Залізняк, Леонід"
Now showing 1 - 20 of 22
Results Per Page
Sort Options
Item Батьківщина степового енеоліту: Надчорномор'я чи Заволжя?(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Залізняк, ЛеонідАвтор доходить висновку про понтійські степи як батьківщину найдавніших скотарів євразійського степу. Саме звідси відгінні пастухи-індоєвропейці у V–ІІ тис. до н. е. колонізували євразійські степи, рухаючись на захід до Панонії та на схід до Алтаю і далі до Індії та Ірану.Item Батьківщина індоєвропейських скотарів євразійського степу за даними археології(2021) Залізняк, ЛеонідАвтор статті наводить аргументи на користь зародження скотарства за доби енеоліту в степах та лісостепах півдня України, звідки почалася скотарська колонізація Великого євразійського степу. Археологічним відповідником найдавніших скотарів Великого степу є степовий енеоліт Надчорномор’я — маріупольська та середньостогівська спільноти, а також ямна культура ранньої бронзи.Item Гортаючи перші сторінки історії: давні збирачі та мисливці(Інститут археології НАН України, 2022) Залізняк, ЛеонідРозділ з книги "Археологія України за роки Незалежності" про Україну, яка є найбагатшою на пам’ятки кам’яної доби країною Східної Європи. За тридцять років Незалежності археологія кам’яної доби України зробила суттєвий поступ як у поповненні джерельної бази, так і в теоретичному осмисленні та висвітленні складних культурно-історичних та соціально-економічних процесів, що мали місце на зорі історії в регіоні. З падінням "залізної завіси" передові європейські методики досліджень поширилися й успішно застосовуються на пострадянському просторі, зокрема в Україні, археологи якої працюють у тісному контакті з науковцями розвинених країн Європи та Америки. За часів Незалежності розроблена сучасна періодизація кам’яної доби України. Розроблена і успішно застосована на практиці оригінальна методика реконструкції способу життя первісних мисливців шляхом етноархеологічного моделювання. Для археологів, істориків, краєзнавців і всіх, хто цікавиться минулим нашого краю.Item Господарство мисливських племен мезоліту та неоліту України за даними археозоології : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2023) Ступак, Аліна; Залізняк, ЛеонідДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 "Гуманітарні науки" за спеціальністю 032 "Історія та археологія". - Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Племена мисливців-збирачів мезоліту та неоліту існували на теренах України не менше 7 тисяч років (10 - 4 тис. р. тому). Протягом ранніх та середніх етапів голоцену сформувалися різні моделі адаптацій до умов навколишнього середовища, з відповідними природному оточенню специфічними способами й засобами полювання та рибальства. У порівнянні із плейстоценовою епохою, на ранніх етапах голоцену різко збільшилась кількість лісів, в яких домінували нестадні копитні види тварин. Підвищення середньорічної температури в голоцені призвело до радикальної зміни об’єктів полювання на Європейському континенті та збільшенню видового різноманіття прісноводних риб (Makowiecki 2003). Нові умови життя вимагали докорінних змін ведення привласнювального господарства у порівнянні з попередніми епохами. Господарство племен мезоліту та неоліту України вже тривалий час є об’єктом зацікавлення багатьох фахівців, суміжних з археологією, дисциплін. Це дисертаційне дослідження присвячене реконструкції господарства мисливців збирачів мезоліту та неоліту України за допомогою даних і методів археозоології. Об’єктом дослідження археозоології є рештки тварин, полишені в якості кухонних та інших господарських відходів людьми попередніх історичних епох. В нашому випадку, первісними мисливцями та рибалками на своїх стоянках. Археозоологічні дослідження передбачають процедури визначення видового складу тварин поселень; розподілу кісткових решток за господарським призначенням - від фрагментів знарядь праці до їхніх заготовок; вивчення специфічних слідів використання продукції тваринного походження; стану збереженості кісткового матеріалу. Результати археозоологічних досліджень можуть дати відповіді на питання визначення основних промислових тварин тієї чи іншої мисливської спільноти, способи поведінки з продукцією тваринного походження, сезону функціонування поселення та організації господарського життя на поселенні. Тож матеріали археозоології є важливим джерелом вивчення первісного мисливсько-рибальського господарства. Історія залучення даних археозоології до інтерпретації археологічних джерел в Україні сягає початку ХХ століття (Підоплічко 1954; Рековець 2012). Першим дослідником який почав визначати кістки тварин з археологічних пам’яток був О. Браунер. Він працював з видовим визначеннм решток коней з курганів півдня України (Браунер 1916). В. Громова була першою дослідницею, яка вивчала рештки тварин, що походять з пам’яток мезоліту та неоліту. Їй належать визначення фауни кримських мезолітичних пам’яток (Громова 1935). Систематично досліджувати фауністичні рештки з пам’яток археології України розпочав І. Г. Підоплічко. Він працював з низкою пам’яток мезоліту та неоліту Надпоріжя - пам’ятками сурської культури - Вовниги, Сурський острів, Шулаєв острів, степу - Кам’яна могила, та Керченського півостову - Фронтове І, ІІ (Пидопличко 1952Ь). Окрім того вчений є засновником школи палеозоологічних досліджень. Під його керівництвом постала ціла плеяда вчених дослідників теріо фауни четвертинного періоду. До складу групи дослідників палеозоологів входила В. І. Бібікова. Їй належить найбільш вагомий внесок в дослідженні фауністичних матеріалів низки опорних пам’яток мезоліту та неоліту України - Мирне, Ласпі 7, Фатьма-Коба, Білолісся, Гіржове, Базьків Острів, Огрінь 8 та багатьох інших (Бибикова 1963, 1984). Дослідниця приділяла увагу способам адаптації племен мезоліту та неоліту до навколишнього середовища; методам полювання на різні групи копитних тварин; географічній та хронологічній мінливості ареалів окремих видів копитних тварин. Зібрані дослідницею дані відіграли важливу роль увиділенні окремих ГКТ мисливців-збирачів ранніх етапів голоцену території України. Розвиток уявлень про мезоліт та неоліт сприяє постановці нових завдань, які потребують вирішення. Багато археозоологічних досліджень обмежувалося складаням видового списку тварин, який дає поверхневі дані щодо господарства племен кам’яної доби. Відтак, актуальним є перегляд видового складу фауністичних залишків окремих поселень, узагальнення даних щодо археозоологічних колекцій пам’яток мезоліту та неоліту, які потенційно могли б розширити наші уявлення щодо моделі поведінки давніх мисливців з продукцією тваринного походження. Варто проаналізувати стан кісткових колекцій досліджень, спрямованих на визначення стану збереженості кісткового матеріалу та впливу на нього чинників природного та антропогенного характеру. Аналіз вікових категорій ссавців є корисним у визначенні сезону існування конкретного поселення. Аналіз репрезентації анатомічних елементів вказує на спосіб використання різних частин туші тварини в їжу. В окремих випадках, нестача другорядних за поживністю частин може вказувати на те, що тварину вполювали на великій відстані від табору, до якого доставляли лише найбільш поживні шматки туш тварин. Пам’ятки мезоліту та неоліту України продовжують становити об’єкт зацікавлення вчених, відтак фауністичний матеріал накопичується та потребує вивчення. Для вирішення поставлених завдань в дисертаційному дослідженні представлені результати опрацювання фауністичних матеріалів пам’яток, які розташовані в різних кліматичних зонах та належать до різних ГКТ - мисливців та рибалок великих річок, лісових мисливців, степових мисливців та мисливців гірських лісів. У дисертаційному дослідженні представлені пам’ятки різних мисливсько-рибальських ГКТ. Зокрема до ГКТ мисливців та рибалок великих річок були віднесені пам’ятки Огрінь 8, Базьків Острів, Туба V, Занівське І, Мельнича Круча. Поселення В’язівок 4а, Лисогубівка, Гришівка, Мньово-Ліс, Погорілівка-Вирчище належать до ГКТ лісових мисливців з елементами степового господарства (полювання на коней). Носії цих моделей господарчої адаптації мешкали в смузі закритих лісових просторів. Спільною рисою матеріалів цих пам’яток є відносне видове різноманіття промислових тварин, присутність у вибірках решток риб та птахів (Залізняк 1990Ь). Копитні тварини цих пам’яток представлені нестадними видами, які характерні для закритих та змішаних ландшафтів - тур, зубр, олень європейський, козуля, тарпан та дикий кабан (Бибикова 1984). Річний цикл носіїв ГКТ був пов’язаний із поєднанням індивідуального полювання на копитних тварин з рибальством в залежності від пори року. Склад фауни пам’яток степового регіону України - Білолісся, Гіржове, та Мирне був досліджений В. І. Бібіковою (Бибикова 1975, 1982). Основними промисловими видами тварин мешканців степу України в мезоліті були тарпан, тур, та сайгак. В невеликій кількості на пам’ятках були зафіксовані рештки європейського віслюка. В атлантикумі аридні умови попередніх кліматичних періодів - преборіалу та бореалу, змінилися на більш вологі. Відтак, в степових регіонах з ’явилися переліски, де мешкали олені, козулі та дикі кабани. Саме такий фауністичний склад промислових тварин був виявлений на мезолітичній пам’ятці Мирне. Пам’ятки мезоліту степу України були віднесені до ГКТ "мисливців степу". На думку В. І. Бібікової полювання на нестадних тварин -тура та тарпана, відбувалося на місцях їх водопоїв, на узбережжях річок (Бибикова 1982Ь, с. 164). Водночас полювання на стадну тварину сайгака могло бути здійснене за допомогою загінних методів. Саме загінний метод із залученням спеціальних сіток та природних пасток донедавна використовувався в Казахстані (Атдаев 2016). Багатою на пам’ятки мезоліту та неоліту є територія Криму. Умови півострову у поєднанні із гірськими масивами та степовими просторами сприяли формуванню в його межах специфічного складу фауни, який поєднує співіснування типових степових та лісових видів тварин. Господарство племен мезоліту та неоліту Криму було віднесено до ГКТ "мисливців гірських лісів" (Яневич 1991; Залізняк 1998, с. 86-89). Зокрема, на ранніх етапах голоцену в межах Криму були поширені олені європейські, дикі коні та сайгак. Починаючи з атлантичного періоду у вибірках пам’яток мезоліту та неоліту починають домінувати рештки диких свиней, а також з ’являються рештки козуль. У вибірці шару ІІ1В пам’ятки Буран-Кая IV були виявлені унікальні знахідки - рештки антилопи-джейрана (Вейбер та ін. 2021). Фрагмент черепу джейрана в межах Гірського Криму виявлений вперше. Найближчі знахідки кісток джейрана була виявлені І. Г. Підоплічком на мезолітичних стоянках Фронтове І та Фронтове ІІ на Керченському півострові (Вейбер та ін. 2021; Мацкевой 1977). Особливістю мисливського господарства племен мезоліту та неоліту Криму є полювання на тварин змішаних ландшафтів. Рештки птахів та риб зберігаються в археозоологічних колекціях пам’яток Криму в рідкісних випадках. Найбільше вони представлені на пам’ятці Ласпі 7. На пам’ятці Буран-Кая IV в одиничному екземплярі була виявлена кістка дрохви. Окрім матеріалів археозоології для реконструкції господарського життя племен мезоліту та неоліту перспективним є використання даних інших суміжних наук, зокрема етнографії. Метод реконструкції первісних суспільств через моделювання їх ГКТ був апробований Л. Л. Залізняком для реконструкції господарства та побуту суспільств фінального палеоліту та мезоліту (Залізняк 1989, 1990,1991, 1998). В докторській дисертації дослідника на основі даних археології та етнографії традиційних мисливсько-рибальських суспільств подано опис способу життя, методів полювання та рибальства, річного господарського циклу етнографічних та археологічних мисливців закритих лісових ландшафтів. Для підтвердження здійснених реконструкцій були використані дані археології щодо методів та засобів полювання та рибальства з пам’яток мезоліту та неоліту лісової смуги Європи. Стоянки мезоліту Данії та Німеччини є багатими на знахідки виробів з органічних матеріалів. Зокрема, завдяки дослідженню мезолітичних пам’яток торф’янистої місцевості Сатруб, Дювенсі (Німеччина) та Х’ярно (Норвегія) були виявлені рештки різних рибальських пасток для риби (заколів, вершей), сіток, гачків, а також дерев’яних човнів та весел. Краще збереглися кістки тварин, на яких були досліджені сліди обробки та сліди від ударів метальної зброї (Leduc 2012; Noe-Nyagaard 1974; Jan, Sachers 2009). Ці дані є досить показовими для реконструкції елементів господарської діяльності мезолітичних та неолітичних мисливців. Сучасні методи досліджень різних видів археологічних джерел значно піднесли рівень інтерпретації минулого. Так, археозоологічні дослідження якнайкраще допомагають реконструювати економіку суспільств кам’яної доби. Завдяки застосуванням природничих методів в археології з ’являються нові дані, які потребують інтерпретації та узагальнення. Своєрідні природні умови різних природно-ландшафтних зон України зумовили різні варіанти адаптації мезолітичних та неолітичних племен. Ці способи адаптації первісних мисливсько-рибальських суспільств отримали назву господарсько-культурних типів (ГКТ). У мезоліті та неоліті України виділено ГКТ лісових мисливців, мисливців та рибалок узбереж великих річок, мисливців степу, та мисливців гірських лісів. Матеріальна культура пам’яток різних ГКТ має власну специфіку. Зокрема вона проявляється у видовому складі тварин в археозоологічних колекціях, їх пропорції в кожній з них. Дані етнографії доповнюють наші уявлення щодо особливостей побудови господарського життя на поселеннях, способах полювання та використання продукції тваринного походження. Результати дисертаційного дослідження демонструють спільні та відмінні риси у моделях адаптацій мисливців та рибалок мезоліту та неоліту України. Подані дані щодо видового складу промислових тварин з опорних пам’яток мисливців мезоліту та неоліту регіону. Вони узагальнюють результати більш ніж сторічної історії вивчення фауни пам’яток раннього голоцену України.Item Дослідження палеолітичних пам'яток Житомирщини(Інститут археології НАН України, 2022) Залізняк, Леонід; Переверзєв, Сергій; Сорокун, Андрій; Хоптинець, Ігор; Денисюк, В.; Курзенков, М.Дослідження палеоліту Житомирщини 2021 р. здійснені зусиллями й коштом п’яти установ: ІА НАН України, Державного наукового Центру захисту культурної спадщини України від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК), Центру дослідження та відродження Волині, Києво-Могилянської академії та Краєзнавчого музею м. Коростень. Овруцький кряж з метою збору підйомного матеріалу на зруйнованих оранкою палеолітичних пам’ятках та пошуку нових стоянок з непоруйнованим оранкою культурним шаром. Також експедиція обстежувала пошкоджене земляними роботами городище Замчище, що у м. Коростень. Тобто, функцію експедиції, значною мірою, можна вважати науково-рятувальною.Item Дослідження палеоліту Житомирщини у 2021 р.(Інститут археології НАН України, 2023) Залізняк, Леонід; Переверзєв, Сергій; Сорокун, Андрій; Хоптинець, Іван; Денисюк, Володимир; Курзенков, МаксимУ статті йдеться про польові дослідження палеолітичних стоянок на Овруцькому кряжі та в м. Коростень на Житомирщині у 2021 р.Item Етапи формування українського народу як локальний прояв універсальних етногенетичних процесів Європи(2023) Залізняк, ЛеонідПротягом перших тридцяти років незалежності України між прибічниками різних версій україногенези точилася наукова дискусія, яка часом набувала гострих форм. У наші дні вона завершилася переконливою перемогою заснованої М. Грушевським ранньосередньовічної концепції походження українського народу. Її конкурентами в тридцятирічній боротьбі за прихильність громадян України були трипільська та пізньосередньовічна версії україногенези. Перша з них підтвердила свій статус бездоказової фантазії, а друга – радянської ідеологеми. В статті розглядається сучасний стан концепції ранньосередньовічного походження українського народу. Сучасна європейська етнологія дає можливість узгодити фази україногенези з етапами розвитку більшості народів середньої смуги Європи, які мешкають уздовж північного кордону Римської імперії. Більшість із них народилися після падіння Римської імперії і кінця Великого переселення народів у V–VІІ ст. З початку середньовіччя до наших днів французи, іспанці, англійці, чехи, серби, хорвати, поляки, русини-українці пройшли три основні фази етнічного розвитку – племінну раннього середньовіччя (V–Х ст.), феодально-аристократичних націй розвиненого середньовіччя (Х–ХVІ ст.) та модерних націй ХVІІ–ХХІ ст. Першими українськими племенами були історичні анти, за М. Грушевським, та склавини (празька та пеньківська археологічні культури V–VІІ ст. відповідно). Вони трансформувалися в літописні племена полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів (райковецька культура VІІІ–Х ст.). Згадані споріднені племена в Х ст. консолідувалися в державі Русь у феодально-аристократичну націю русинів-українців, яка втратила державність у ХІІІ–ХІV ст. внаслідок експансії монголів, поляків, литовців. У ХVІІ ст. Україна вступила в фазу будівництва модерної нації. Про це свідчать певні риси буржуазної революції в повстанні під проводом Б. Хмельницького. На відміну від держав Європи будівництво модерної нації в Україні та інших державах пострадянського простору не завершилося до нашого часу. Головною причиною є нищення елементів європейської ринкової економіки деспотичною російською імперією та її прямими нащадками – СРСР та путінською росією.Item Етнокультурні процеси на Волині в доісторичну та ранньоісторичну добу(Олександр Савчук, 2021) Залізняк, ЛеонідСтаття з навчального посібника "Історія Волині" про етнокультурні процеси на Волині в доісторичну та ранньоісторичну добу. Етнокультурний розвиток Волині та прилеглих територій визначала належність регіону до балтійської культурно-історичної провінції Центрально-Східної Європи. Починаючи з фінального палеоліту, протягом останніх 12 тисяч років періодичні потужні хвилі мігрантів з Південно-Західної Балтії та Центральної Європи котилися на схід через басейни Одри, Ельби, Вісли, Прип'яті, Дніпра. Тому етнокультурні явища Волині з кінця палеоліту мають тісні генетичні зв'язки зі спільнотами Центральної Європи та Південної Балтії. Тож не випадково, що найближчими родичами слов'ян, батьківщиною яких є Волинь, вважають балтів та германців, що споконвіку мешкають північніше та західніше від регіону.Item Загальноіндоєвропейські релікти у мілітарній культурі русинів-українців доби середньовіччя та козацьких часів(2018) Старонь, Катерина; Залізняк, Леонід; Гаскевич, Д.Дипломна робота на здобуття академічного звання магістра археології. Метою дослідження є аналіз мілітарних індоєвропейських реліктів у культурі русинів-українців доби середньовіччя та козацьких часів.Item Закономірності етногенези українців та їхніх сусідів(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 1997) Залізняк, ЛеонідТези доповіді учасника третьої щорічної наукової конференції, присвяченої 400-й річниці народження і 350-й річниці смерті Петра Могили "Україна: людина, суспільство, природа", м. Київ, 23-24 січня 1997 р.Item Києворуська версія україногенези. Аргументи "за" і "проти"(2023) Залізняк, ЛеонідНаціональна історія є стрижнем формування національної свідомості, міцність якої визначає життєздатність народу. Народження суб’єкта національної історії є однією з ключових її проблем, без вирішення якої неможливе успішне будівництво модерної української нації. Крім трьох головних версій походження українців (трипільська, ранньосередньовічна, пізньосередньовічна), деякі українські дослідники пропонують так звану києворуську концепцію україногенези. У статті зроблено критичний аналіз києворуської концепції народження українського народу. Серед сучасних вітчизняних дослідників найбільш активним її прибічником є Василь Балушок, який видав дві монографії, присвячені етногенезу українців. В них дослідник докладно розглядає головні аспекти києворуської версії походження українців. Тому в основу статті покладено аналіз двох його монографічних досліджень, які дають достатньо повне уявлення про сучасний стан проблеми походження українського етносу з Київської Русі. В. Балушок вважає, що формування українського етносу відбувалося в державі Русь і завершилося на межі ХІІ–ХІІІ ст. Головним недоліком версії україногенези В. Балушка є невизнання дослідником першої, племінної, фази формування русинів-українців. Вона охоплює усе раннє середньовіччя з кінця V по Х ст., коли український етнос складався зі споріднених протоукраїнських племен: антів, склавинів, дулібів, полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, хорватів. Останні консолідувалися в аристократичну націю русинів-українців у державі Русь протягом Х–ХІІІ ст. Етногенез українців відбувався в рамках універсальних законів етноісторичного розвитку народів середньої смуги Європи: англійців, іспанців, французів, румунів, чехів, поляків, сербів, хорватів, русинів-українців та ін. Усі вони пройшли три головні фази розвитку: 1. Племінну раннього середньовіччя (V–ІХ ст.); 2. Аристократичних націй розвиненого і пізнього середньовіччя (Х–ХVІ ст.); 3. Модерних націй нового та новітнього часів (ХVІІ–ХХІ ст.). Невизнання В. Балушком племінної фази україногенези суперечить зазначеним універсальним закономірностям розвитку великих етносів Європи.Item Микола Чмихов: збірник на пошану пам’яті(2000) Брик, Михайло; Горський, Вілен; Моренець, Володимир; Щербак, Володимир; Ярошенко, Тетяна; Антонюк, Наталія; Залізняк, Леонід; Патрушева, ТетянаItem Минуле та майбутнє Східної Європи очима А. Тойнбі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 1997) Залізняк, ЛеонідТези доповіді учасника третьої щорічної наукової конференції, присвяченої 400-й річниці народження і 350-й річниці смерті Петра Могили "Україна: людина, суспільство, природа", м. Київ, 23-24 січня 1997 р.Item Мисливці на північного оленя фінального палеоліту(Олександр Савчук, 2021) Залізняк, ЛеонідСтаття з навчального посібника "Історія Волині" про добу фінального палеоліту, яка припадає на останні три тисячоліття льодовикової доби (13-11 тис. років тому), коли льодовик відступив з Південної Балтії на Скандинавський півострів. Радикальні зміни клімату в цей час сталися й на Волині.Item Найдавніші мешканці Центральної України(Інститут археології НАН України, 2022) Залізняк, ЛеонідРозділ з книги "Археологія України за роки Незалежності" про найдавніших мешканців Центральної України. Для археологів, істориків, краєзнавців і всіх, хто цікавиться минулим нашого краю.Item Неоліт - доба великих зрушень(Олександр Савчук, 2021) Залізняк, ЛеонідСтаття з навчального посібника "Історія Волині" про неоліт як добу великих зрушень та про найвизначніші пам'ятки неоліту на Волині.Item Освітньо-наукова програма провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти для підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія [НаУКМА, 2016](2016) Залізняк, Леонід; Клочко, Віктор; Отрощенко, ВіталійОсвітньо-наукова програма, за якою провадитиметься освітня діяльність третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю "032 Історія та археологія", спеціалізація – "Археологія", розроблена згідно з вимогами Закону України "Про вищу освіту" (редакція від 13.03.2016 р.) і "Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 23.03.2016 р. Мета програми полягає у підготовці нового покоління висококваліфікованих фахівців, які будуть здатні працювати за найкращими світовими стандартами, зберігаючи та творчо розвиваючи головні досягнення вітчизняної історичної науки.Item Палеоліт лісостепового межиріччя Дніпра та південного Бугу(Instytut archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, Muzeum narodowe w Lublinie, 2022) Залізняк, Леонід; Вєтров, Денис; Нездолій, Олександр; Хоптинець, Іван; Переверзєв, Сергій; Сорокун, АндрійБагаторічні розкопки різночасових палеолітичних стоянок в басейні р. Велика Вись поблизу м. Новомиргорода Археологічною експедицією університету Києво-Могилянська академія створили фундамент для періодизації палеоліту Центральної України. Відкриті місцевим краєзнавцем П.І. Озеровим стоянки концентрувалися навкруги невеликого родовища кременю. Вони належали до різних культурних проявів палеоліту – мустьє однобічне, мустьє зубчасте, тип Коробчине, Селет, Гравет, Епігравет.Item Палеолітичний крем'яний комплекс Хрінники 11 на Волині(Інститут археології НАН України, 2023) Козак, Денис; Залізняк, Леонід; Ткач, Віталій; Сорокун, АндрійСтаття вводить у науковий обіг матеріали граветського крем’яного комплексу Хрінники 11 на Волині.Item Стратегія та спосіб життя мисливців за доби мезоліту(Олександр Савчук, 2021) Залізняк, ЛеонідСтаття з навчального посібника "Історія Волині" про мезоліт або середньокам'яну добу (10-7 тис. років тому) на просторах післяльодовикової Європи та про способи життя мисливців за доби мезоліту.