Browsing by Author "Гнатюк, Оля"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Становлення польських генеалогічних студій на прикладі наукової діяльності Владислава Семковича (1896-1982)(2021) П’янкова, Єлизавета; Гнатюк, ОляМетою дослідження є проаналізувати становлення Владислава Семковича як історика Львівського університету у взаємозв’язку з представниками львівського історичного середовища, його редакторську діяльність у львівських часописах, а також внесок вченого у розвиток польських генеалогічних та герльдичних студій.Item Східна Галичина: один край – два П'ємонти(2022) Гнатюк, ОляВ статті проаналізовано міт Галичини як П’ємонту в польському і українському трактуванні, а також ментальні мапи поляків і українців напередодні боротьби за незалежність 1917–1921 рр. Прагнення бачити в Галичині винятково свій "П’ємонт" тривалий час стояло на перешкоді польсько-українському порозумінню. Аж до недавнього часу польська історіографія, присвячена Галичині доби автономії вбачала в українцях конкурента, який намагався досягнути своєї мети коштом поляків і використовував при цьому нечесні методи, спираючись на австрійське покровительство. І навпаки – українська історіографія підкреслювала всілякі зловживання поляків, які використовували своє панівне становище як у краю, так і в Відні. Ментальні мапи початку ХХ століття віддзеркалювали взаємно виключні проєкти творення незалежних польської та української держав. Бачення цих держав як винятково національних унеможливлювало порозуміння і робило конфлікт неминучим. Поразка українців у війні з поляками за Східну Галичину не означала відмови ані від ідеї незалежності, ані від ідеї соборності. Тому з польського боку всі намагання перетворити Східну Галичину в органічну і невід’ємну частину Польщі викликали спротив, як у формі політичної боротьби чи спротиву підпільних структур і організацій, так у формі заперечення символічного домінування.Item Функціонування єврейських цвинтарів Галичини від початку ХХ ст. до Другої світової війни(2022) Сєдова, Марина; Гнатюк, ОляУ магістерській роботі досліджено те, як функціонували єврейські цвинтарі Галичини від початку 20 століття до Другої світової війни, розглянуто основне законодавство центральної влади щодо єврейських цвинтарів та поховань та реакції громад на зміни нормативних актів, вивчено діяльність похоронних братств та їхня взаємодія між собою та з громадою, досліджено способи організації кагалами роботи єврейських цвинтарів, в першу чергу в Станіславові та Тернополі.Item "Щоденник" Мирона Кордуби як історичне джерело(Видавництво Українського католицького університету, 2021) Гнатюк, Оля; Чех, Мирослав"Щоденник" Мирона Кордуби за 1918-1925 роки знайдено понад чверть століття тому. Відтоді записки декана філософського факультету Українського таємного університету не раз використовували як допоміжне джерело біографи, дослідники спадщини автора та історії Галичини 1918-1923 років. Щоденник Мирона Кордуби є цінністю самою в собі; хоч еґо-документів того часу залишилося досить багато, проте щоденникові записи є серед них рідкістю. Особливе значення цей щоденник має з огляду на нову інформацію та фактаж, а ця обставина змушує заново поглянути на усталені в історіографії факти й події політичної історії Галичини 1920-1925 років: загалом на феномен "держави в державі" та її складових — політичного керівництва (зокрема, Колегія референтів Львівської делегації Української національної ради та Виділ одинадцятьох Народного комітету УНТП), Українського таємного університету, початків Української військової організації, невідомих сторінок біографії Євгена Коновальця тощо. Більшою мірою вичерпне трактування цього еґо-документа як унікального джерела подає Мирослав Чех в окремій розвідці, яка буде надрукована у видавничій серії "Україна. Європа: 1921-1939".