Статтю присвячено низці актуальних проблем теорії та методології історико-філософської
біографістики. Як і попередні публікації автора, цей текст покликаний сприяти утвердженню
біографічного підходу (біографістики) як ...
У статті досліджено зв’язки між мовою та ідеологією на прикладі поглядів Людвіґа
Вітґенштайна (1889–1951), Михаїла Бахтіна (1895–1975), Валєнтіна Волошинова (1895–1936),
Ролана Барта (1915–1980), Умберто Еко (1932–2016), ...
У статті розкрито особливості концептуального аналізу Кантових підходів до феномену свідомості, запропонованого британським філософом Пітером Стросоном (1919–2006). Автор показує,
що стросонівський аналіз кантівського ...
У статті розглянуто комплекс сюжетів, пов’язаних із проблемою віднаходження та утвердження латинського Середньовіччя в інтелектуальному просторі європейської філософії історії.
Автор дає відповідь на три питання: коли, ...
Статтю присвячено висвітленню основних положень феноменологічної методології Макса Шелера (1874–1928). Як конститутивний принцип феноменології Шелера представлено настанову на безпосереднє споглядання сутностей, котра ...
У статті розглянуто можливі стратегії інтерпретації філософського проекту Емануеля Левінаса (1906–1995) та з’ясовано труднощі читання його філософії як етики. Двома найвагомішими темами opus magnum Левінаса «Тотальність і ...
У статті розглянуто ключові аспекти концепції автентичності сучасного канадського філософа Чарльза Тейлора (нар. 1931). Увагу зосереджено на філософських, культурних, історичних передумовах ґенези так званої Епохи ...
У статті запропоновано аналіз ключових інтуїцій «симетричної антропології» Брюно Латура
(нар. 1947). Передусім ми спробували реконструювати загальний контекст онтології французького
філософа. Засадничими тут є поняття ...
Статтю присвячено видатній постаті в історії вітчизняної академічної філософії, професору
філософії Київської духовної академії та Університету Св. Володимира Оресту Марковичу Новицькому (1806–1884), 210-та річниця від ...
У статті проаналізовано деякі аспекти становлення природознавства в Україні 1920–1930 рр.
та розкрито основні моменти критичного переосмислення наукових засад природничої галузі тогочасними ідеологами марксизму. Виявлено ...
У статті розглянуто історико-філософські ідеї філософів-прагматистів Джорджа Міда
(1863–1931) та Вільяма Джеймса (1842–1910). Головним дослідницьким матеріалом слугували праці В. Джеймса «Плюралістичний всесвіт» та «Рухи ...