Кінематографічний Донбас періоду відлиги: "Чорний" фільм Параджанова, або Молоко для героя

Abstract

Cinematic Donbass had been defined in Soviet imaginary as a key topos of Stalinism, a place of accomplishment of heroic Stakhanovites’ deeds and treacherous conspiracies of “Enemies of People.” Nocturnal mood of Parajanov’s “black” film, which lacks both the official speeches of Stalinist time and their parodies of Thaw time, is reminiscent not so much of the Stalinist coal miner cinema, which always draws a sharp division between light and dark characters, as of American film noir, in which an ethical ambivalence embraces all characters regardless of their position in respect to a law.

Кінематографічний Донбас чітко закріпився в радянському уявному як ключовий топос сталінізму, місце звершення героїчних подвигів стахановства і змов підступних “ворогів народу”. Ноктюрний настрій “чорного” фільму Параджанова, в якому нема ні офіційних промов сталінського періоду, ні навіть пародій на них періоду відлиги, нагадує не тільки і не стільки сталінське шахтарське кіно, з його чітким поділом на світлих і темних героїв, скільки американський film noir, у якому етична амбівалентність охоплює всіх дійових осіб, незалежно від того, чи перебувають вони по цей, чи по інший бік закону