Abstract:
Ha початку XX століття вже багато народів читали Біблію своєю рідною мовою. I от 1903 року як видання Британського і закордонного біблійного товариства у Відні з'явилося „Святе письмо Старого і Нового Завіту. Мовою русько-українською". Якщо згадата про всілякі заборони українського слова на підросійській Україні і зважити на те, що російський переклад на нову літературну мову обох частин Біблії був завершений 1875 p. (вийшло друком 1876), а повного білоруського нема й досі, то можна вважати, що наші предки не дуже запізнилися з-поміж східних слов'ян.
