Осередок наукового спадку Омеляна Пріцака у Могилянці
Loading...
Date
2010
Authors
Кізченко, Інна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Омелян Йосипович Пріцак (07. 04. 1919—29. 05. 2006) — видатний український учений, історик і сходознавець, іноземний член Національної академії наук України, фундатор і багатолітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, один із ініціаторів створення Міжнародної асоціації україністів. Проживши більшу частину свого життя поза Україною, він присвятив себе служінню науці в Україні. Крім численних наукових праць, які суттєво розвинули знання про Україну, донесли їх цілому світу і відкрили нові терени наукового пошуку, він зібрав надзвичайно цінну наукову бібліотеку. Збирав її протягом усього свого життя — розпочав зі студентських років, продовжував під час війни та праці в Німеччині і США, а також у наукових подорожах цілим світом. Збирання бібліотеки було для нього пристрастю, але водночас і одним із його головних завдань перед українською наукою, яке він свідомо поклав на себе, усвідомлюючи відрив гуманітарної науки в Україні від світової упродовж кількох поколінь радянської доби. Зібрана бібліотека нараховує близько 20 тис. одиниць, серед яких є чимало таких, що відсутні в бібліотеках України, значну частину бібліотечної колекції становлять старі та рідкісні видання. Свідченням відданості цій місії став його заповіт про перевезення бібліотеки до України. Разом із бібліотекою він заповідав власний науковий архів, а також колекцію предметів мистецтва.
Description
Keywords
Пріцак Омелян
Citation
Кізченко І. О. Осередок наукового спадку Омеляна Пріцака у Могилянці / Інна Кізченко // Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія і сучасність: доп. та повідомлення Міжнар. наук. конф., Львів, 28-30 жовт. 2010 р. /[відп. ред. М. М. Романюк]; НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника. - Л.: Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника, 2010. - С. 189-191.