Короткий опис(реферат):
Тіло поверхонь : його торкаються, значить, не наближаються, скоріше відсторонюються
від нього, утворюють через доторк неможливість контакту - самого доторку до іншого. Така
неможливість робить постійно діючим потяг (так звану «хворобу горя») Адмета до померлої
(до завжди мертвої) дружини Алкести в драмі Евріпіда «Алкеста». Статуарність і дотик є
одними з «фігур», якими тримається антропологія античної драми. У статті пропонується
аналіз на прикладі однієї з ранніх драм Евріпіда «Алкеста» (з неминучими посиланнями як до
інших його трагедій, так і до старших трагіків) того можливого «образу тіла», який «пророблюється» аттичною трагедією V ст. до н.е.
Суть розробки, основні результати:
The body of surfaces: it is touched, therefore, not approached. Distance is kept from it creating through
the touch the impossibility of contact, impossibility of the very touch of the other. Admetus' attraction
(his so called «illness of grief») to his deceased (always dead) wife Alcestis in Euripides' Alcestis is
maintained by this impossibility. Statuary and the touch are those of the «figures» that form the
anthropology of ancient Greek drama.
