The article based on the oral testimonies examines living conditions, everyday practices, and family narratives of the Crimean Tatars’ generation of 1950s who were born in exile.
У статті на основі усних свідчень депортованих кримських татар розглянуто умови, в яких зростало перше після депортації покоління, що вже не було свідком виселення, його повсякденні практики, побут та сімейні наративи.