Короткий опис(реферат):
Ця стаття є спробою дослідити ту частину звукового простору кінострічок, яку зазвичай помічають саме тоді, коли вона відсутня. Ця таємнича частина представлена гамором, шумами, криками, навколишнім ґвалтом, звуками, що маркують повсякдення і є невід’ємною складовою людського життя. Коли ця звукова симфонія раптом обривається, людина опиняється у звуковій ізоляції, певного роду вакуумі, що унеможливлює комфортне сприйняття фільмічних подій глядачем. Адже саме ця частина звукової доріжки і є тим засобом, за допомогою якого глядач інтегрується у фільмічну реальність.
Суть розробки, основні результати:
The article is an attempt to investigate that part of an acoustic space of a film that is normally noticed only when in lack. This mysterious part is represented by screams, noises, murmur, uproar, din and other sounds, that mark the ordinary life. When this acoustic symphony of life suddenly stops, a person finds him- or herself in a sound isolation, a so-called vacuum. Under such a condition, it is not possible to perceive a film comfortably anymore. It happens because this part of a sound track is that very source with the help of which the viewer is integrated into the filmic reality.
