Досліджуючи за допомогою статистичних методів вжиток преп. Максимом Сповідником
терміна χαρακτηρ, автор виявила, що ця антична метафора особистості набуває у візантійський період нового значення і має розглядатися у світлі патристичного розрізнення «образ Божий - подоба Божа».
Applying the statistical methodology, author analyzes the use of the term χαρακτηρ by St. Maximus the Confessor (560-662). This metaphor of a person, known since Antiquity, fundamentally changes its meaning in Byzantine period, signifying here the «likeness of God» as opposed to the «image of God».
