"Мамай"

Loading...
Thumbnail Image
Date
2003
Authors
Брюховецька, Ольга
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Є фільми, до яких дуже важко підступитися. Не в тому загальному сенсі "недосяжності", про яку говорив Раймон Беллур, — гетерономності фільму і вербального тексту, котрий має на меті його проаналізувати, а звідси — і фатальної неможливості адекватно процитувати фільм у тексті. Тобто, як в іншому контексті зауважив Крістіан Метц, аби повністю описати один кадр в усьому його конкретному перцептивному багатстві, потрібне не одне слово чи речення, а кілька абзаців або й сторінок. Попри це деякі фільми — і таких, завдяки Голлівуду, більшість — досить легко перекладаються на вербальну субстанцію. Здається, вони випадково стали фільмами і за інших обставин могли б бути романами чи коміксами. У таких фільмах сюжет важливіший, а вже те, який медіум використовується, має другорядне значення. З другого боку, є й такі фільми, які цю "недосяжність" радикалізують такою мірою, що їхнє існування можливе лише в аудіо-візуальній цілісності. Вони настільки самодостатні, що чинять опір будь-якій вербальній редукції. І це свідчить не стільки про те, що вони безсенсовні, скільки про те, що не всі сенси піддаються словесній артикуляції. Власне, до такого типу фільмів-у-собі належить "Мамай" Олеся Саніна. Його не перекажеш, не опишеш, не поясниш. Він ставить перед критиком завдання бути науковцем з методами художника. Може, це справді сон, який наснився режисерові? Глядачеві? Народові? Тож чи не варто скористатися методом вільних асоціацій?
Description
Keywords
фільм "Мамай", епізоди, статус слова, ефект відчуження, Олесь Санін, жінка, стаття
Citation
Брюховецька О. В. "Мамай" / Ольга Брюховецька // Кіно-театр. - 2003. - № 4. - С. 38-42.