Сексуальне і гендерно-обумовлене насильство, пов'язане з конфліктом, як міжнародний злочин : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі "Міжнародні відносини" за спеціальністю "Міжнародне право"
Loading...
Date
2020
Authors
Заворотько, Інна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дослідження присвячено ґрунтовному і комплексному міжнародно- правовому аналізу явища сексуального і гендерно-обумовленого насильства (далі – СГОН), пов’язаного з конфліктом, а також вивченню практики кваліфікації та розслідування його як міжнародного злочину міжнародними й
інтернаціональними кримінальними трибуналами та судами. Окремим питанням роботи є здійснення міжнародно-правової оцінки СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, а також діяльності правоохоронних і судових органів України щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у їх вчиненні. Поширені випадки не сприйняття СГОН, пов’язаного з конфліктом, як
міжнародного злочину не тільки з боку жертв, а й уповноважених осіб правоохоронних і судових органів, незначна практика притягнення до відповідальності осіб за вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, розбіжності в доктрині міжнародного права зумовили
нагальну необхідність проведення ґрунтовного дослідження теоретичних і практичних аспектів кваліфікації та розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину. Враховуючи те, що СГОН є невід’ємною частиною сучасних конфліктів, питання не тільки не втратило
своєї актуальності, а й потребує нових підходів до вивчення і розуміння. Зазначене є особливо важливим для України з огляду на наявність проблеми СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, спричиненим агресією Російської Федерації. У дослідженні надається характеристика таким питанням, як: генеза міжнародно-правової заборони вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом; становлення та розвиток поняття СГОН, пов’язаного з конфліктом, у
міжнародному праві; зв'язок СГОН із конфліктом; СГОН, пов’язане з конфліктом, як складова частина воєнного злочину, злочину проти людяності та геноциду; особливості кваліфікації СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; практика міжнародних й інтернаціоналізованих
кримінальних трибуналів та судів щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину; обов’язок держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину та внесок недержавних акторів; проблеми відповідальності за СГОН, пов’язане зі збройним конфліктом на території України. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що з використанням сучасних методів пізнання було проведено комплексне
дослідження різних аспектів складової частини міжнародних злочинів – СГОН, пов’язаного з конфліктом. Дисертація є першою спробою дослідити теоретичні та практичні питання кваліфікації та розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, а також виявити прогалини і недоліки сучасного стану відповідальності за СГОН, пов’язане зі збройним конфліктом
на території України, як міжнародний злочин, та розробити концептуальні шляхи їх врегулювання.
До новизни дослідження можна віднести наступні положення. Уперше було:
- детально досліджено ґенезу міжнародно-правової заборони вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом, та виділено три її форми у джерелах МГП та дві форми у джерелах МППЛ;
- виділено закономірності дослідження СГОН, пов’язаного з конфліктом, у доктрині міжнародного права;
- обґрунтовано необхідність вживання цілісного поняття СГОН, пов'язаного з конфліктом, а не окремих його складових частин;
- сформульовано авторську дефініцію СГОН, пов’язаного з конфліктом, під яким запропоновано розуміти акт сексуального характеру та (або) акт, що вчиняється відносно особи через гендер, якщо вони вчинені в умовах примусу та завдали особі фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди, а також погроза вчинення зазначених актів та (або) примус до участі у них, за умови, що вони
мають географічний, часовий і причинний зв'язок зі збройними конфліктами або іншими ситуаціями, що порушують мир;
- здійснено класифікацію воєнних злочинів, злочинів проти людяності та актів геноциду з точки зору визнання їх СГОН, пов'язаним з конфліктом, та виділено їх дві групи: до першої належать ті, що незалежно від будь-яких факторів є актами СГОН, пов'язаного з конфліктом, до другої – ті, що залежно від причини та обставин їх вчинення, можуть бути актами СГОН, пов'язаного з
конфліктом;
- доведено існування зв'язку між воєнними злочинами виділених груп і формами заборони вчинення СГОН, пов’язаного з конфліктом у МГП;
- запропоновано періодизацію становлення переліку злочинів проти людяності з точки зору включення до нього актів СГОН, пов’язаного з конфліктом, у межах якої виділено три етапи: 40-і роки 20 століття (перший етап), 90-і роки 20 століття (другий етап) та початок 21 століття (третій етап);
- встановлено взаємозв'язок між виділеними групами злочинів проти людяності та формами заборони вчинення СГОН, пов'язаного з конфліктом, у джерелах МППЛ, а також етапами розвитку таких заборон та етапами становлення переліку злочинів проти людяності;
- деталізовано процес кваліфікації СГОН, пов'язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, та виділено дві його стадії, друга з яких налічує два етапи;
- відповідно до стадій виділеного процесу кваліфікації сформовано практичні інструменти (для першої стадії – таблиці, для другої – схеми) кваліфікації "класичних" актів СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину;
- виділено й охарактеризовано особливості розслідування міжнародними й інтернаціональними кримінальними трибуналами та судами СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину;
- виокремлено систему міжнародно-правових зобов’язань держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, до якої увійшли обов’язки держави щодо кримінального переслідування осіб за вчинення міжнародних злочинів загалом (закріплені в нормах договірного, звичаєвого та м’якого права), а також обов’язки розслідувати власне СГОН,
пов’язане з конфліктом, як міжнародний злочин (закріплені у нормах м’якого
права);
- здійснено комплексний аналіз внеску недержавних акторів у розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину та виділено п’ять основних його видів;
- виділено проблемні питання відповідальності за СГОН, пов’язане зі збройним конфліктом на території України, основні з них детально охарактеризовані. Надано рекомендації щодо їх врегулювання;
- запропоновано проблему відсутності у національному законодавстві України цілісного поняття СГОН та похідні від неї питання подолати шляхом внесення змін до Закону України "Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків" щодо доповнення його дефініцією "сексуальне і гендерно-обумовлене насильство", сформованою у даній роботі;
- запропоновано проблемне питання відсутності поняття зв’язку злочинних діянь із конфліктом під час їх розслідування врегулювати шляхом внесення змін до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу
Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, а також розширення інтерфейсу ЄРДР щодо можливості поетапної фіксації зв’язку кримінального правопорушення зі збройним конфліктом на території України з урахуванням географічного, часового та причинного критеріїв.
Удосконалено та детальніше вивчено
- окремі складові частини понятійного апарату СГОН, а саме "сексуальне насильство" і "гендерно-обумовлене насильство";
- коло конфліктів, вчинення СГОН під час яких у разі дотримання критеріїв зв'язку з конфліктом може бути таким, що пов'язане з конфліктом, до яких віднесено збройні конфлікти (міжнародного і неміжнародного характеру) та інші ситуації, що порушують мир (порушення внутрішнього порядку і
ситуації внутрішнього напруження, стихійні лиха у нестабільних умовах);
- головні ознаки збройних конфліктів та інших ситуацій, що порушують мир, а також норми міжнародного права, що підлягають застосуванню, які підтверджені конкретними прикладами СГОН, пов'язаного з сучасними конфліктами;
- зміст зв’язку СГОН з конфліктом, який розкрито через призму його географічного, часового і причинного критеріїв, сформованих у результаті аналізу практики застосування норм міжнародного права;
- відмінності у підходах різних міжнародних й інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів і судів до визначення злочинів проти людяності, зокрема і актів СГОН, пов’язаних з конфліктом;
- компоненти складових actus reus і means rea "класичних" актів СГОН, пов’язаного з конфліктом, у договірних джерелах міжнародного кримінального права та систематизовано практику їх застосування;
- недоліки кваліфікації СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, як
ординарних, а не міжнародних злочинів.
Подальшого дослідження отримали такі тези:
- понятійний апарат СГОН, пов’язаного з конфліктом, врегульований міжнародним правом на недостатньому рівні, адже жодна з галузей та інститутів не визначає цілісне поняття СГОН, пов’язаного з конфліктом;
- СГОН, пов’язане з конфліктом, залежно від обставин його вчинення може бути кваліфіковане як міжнародний злочин: воєнний злочин, злочин проти людяності або геноцид;
- поняття зв'язку СГОН з конфліктом на низькому рівні урегульовано нормами МГП, МППЛі МКП та визначається виключно в рамках контекстуального елементу складу воєнних злочинів. Найкраще питання змісту зв’язку СГОН з конфліктом визначається нормами "м’якого права";
- усі воєнні злочини "проти осіб" залежно від причини та обставин їх вчинення, можуть бути актами СГОН, пов'язаного з конфліктом;
- усі діяння, які належать до переліку злочинів проти людяності, а також геноциду залежно від причин і обставин їх вчинення можуть бути СГОН, пов'язаним з конфліктом;
- "класичними" актами СГОН, пов'язаного з конфліктом, кримінальнізованими у джерелах міжнародного права, є зґвалтування, сексуальне рабство, примусова проституція, примусова вагітність і примусова стерилізація;
- до кола конфліктів, СГОН, пов'язане з якими може бути кваліфіковане як злочин проти людяності та геноцид належать усі його види: збройні конфлікти й інші ситуації, що порушують мир;
- СГОН, пов’язане з конфліктом, є відокремленою складовою частиною міжнародного злочину, а тому має свої особливості розслідування;
- особливості розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину є однаковими (спільними) для всіх його видів (категорій): воєнного злочину, злочину проти людяності та геноциду;
- обов’язок третьої держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину визначається у межах обов’язкової (примусової) універсальної юрисдикції та стосується лише для тих актів СГОН, що є воєнними злочинами, пов’язаними зі ЗКМХ;
- обов’язок держав-учасниць Римського статуту МКС співпрацювати з Офісом прокурора МКС в розслідуванні міжнародних злочинів варто розглядати як складову обов’язку держави щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину;
- неможливість встановлення вичерпного переліку видів внеску недержавних акторів у розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину зумовлена їх плюралізмом і різноманіттям завдань;
- відповідальність осіб за вчинення СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, є обмеженою;
- акти СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, наразі кваліфікуються представниками правоохоронних органів України переважно як ординарні злочини;
- існує гостра необхідність прийняття Верховною Радою України нормативно-правового акта щодо криміналізації конкретного переліку актів СГОН як воєнного злочину та злочину проти людяності, а також порядку застосування амністії, наприклад, проєкту Закону України "Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права";
- кращі міжнародні практики щодо розслідування СГОН, пов’язаного з конфліктом, зокрема положення Міжнародного протоколу з документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті, мають бути імплементовані в національне законодавство України;
- документування актів СГОН, пов’язаного зі збройним конфліктом на території України, має бути включене до обов’язків Національного центру документування порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях як окрема категорія порушень прав людини.
Викладені вище положення можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – для наступних теоретичних та практичних досліджень особливостей відповідальності за СГОН, пов’язане з конфліктом; у правотворчій діяльності – під час розробки змін до широкого кола нормативно-правових актів України щодо відповідальності за протиправні діяння, зокрема СГОН, пов’язане з конфліктом, як міжнародний злочин, понятійного визначення СГОН, порядку реєстрації та розслідування кримінальних правопорушень, проведення окремих видів експертиз у межах
кримінальних проваджень тощо; у правозастосовній діяльності – для ознайомлення представників
правоохоронної та судової систем України зі змістом стадій та етапів кваліфікації СГОН, пов’язаного з конфліктом, як міжнародного злочину, а також практикою та підходами міжнародних й інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів та судів щодо притягнення до відповідальності за
СГОН, пов’язане з конфліктом, як воєнний злочин, злочин проти людяності та геноцид (після гармонізації Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з Римським статутом МКС); у навчальному процесі – під час підготовки методичних розробок, підручників, навчальних посібників із курсу "Міжнародне право", а також спеціалізованих курсів.
The research is devoted to the substantial and comprehensive international-legal study of conflict-related sexual and gender-based violence (CR SGBV) as well as international criminal tribunal’s and court’s practice of qualification and investigation CR SGBV as international crime. The separate issue of the research is internationallegal assessment of SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, and law enforcement and judicial authority’s activities on brining guilty persons to the responsibility. Widespread cases of unrecognizing CR SGBV as international crime not only by victims, but by the law enforcement and judicial officials as well; lack of the judicial practice of brining guilty in CR SGBV persons to the responsibility; discrepancies in the international law doctrine create the need for a substantial research of theoretical and practical aspects of qualification and investigation CR SGBV as international crime. Taking into account that SGBV is inherent part of the modern conflicts the research issue doesn’t lose its topicality, but moreover needs new approaches to its understanding. In the context of existent SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, caused by the Russian Federation aggression, all mentioned above have important significance for Ukraine. The research provides detailed characteristic on such issues as: genesis of international-legal prohibition on CR SGBV; establishment and evolution of the definition “CR SGBV” in international law; SGBV nexus with a conflict; CR SGBV as war crime, crime against humanity and genocide; peculiarities of qualification CR SGBV as international crime;international criminal tribunal’s and court’s practice on investigation CR SGBV as international crime; states obligations on investigation CR SGBV as international crime and non-state actors contribution; problems of responsibility for SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine. The scientific novelty of the results is that by using modern research methods and techniques a comprehensive study of different aspects of the international crimes’ component part, CR SGBV, was carried out. Thesis is the first attempt of researching theoretical and practical aspects of qualification and investigation CR SGBV as international crime, as well as identifying needed gaps and voids in current responsibility for SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, and developing visionary (conceptual) ways of their settlement. The novelty of the study includes the following provisions. For the first time: - detailed analysis of international-legal CR SGBV prohibition genesis is provided, three forms of prohibition in the IHL and two in the IHRL are proposed; - investigation patterns of CR SGBV in the international law doctrine are highlighted; - need of using complex CR SGBV definition rather than its separate parts is substantiated; - author’s term of CR SGBV is proposed. It is an act of sexual nature and (or) act committed against person because of the gender, if they are committed under coercive circumstances and caused physical, sexual or psychological harm as well as threat of such acts and (or) coercion to engage in them in case they have geographical, temporal and causative nexus with armed conflicts and other situations. - war crimes, crimes against humanity and acts of genocide are classified in two groups: the first one includes acts that independently on any factors are always CR SGBV; the second one – those acts, that might be CR SGBV dependently on reasons and circumstances they are committed; - nexus between the classified war crimes groups and forms of CR SGBV prohibition in the IHL is proved; - periodization of establishment list of crimes against humanity on including CR SGBV acts in it is proposed. Establishment has three stages: 40th of 20 century (first stage), 90th of 20 century (second stage) and beginning of 21 century (third stage); - nexus between the classified crimes against humanity groups and forms of CR SGBV prohibition in the IHRL, as well as between the stages of evolution such prohibitions and separated stages of establishment list of crimes against humanity is provided; - process of qualification CR SGBV as international crime is detailed, two stagesof it, the second one of which includes two phases, are formed; - practical tools on qualification “classic” CR SGBV acts as international crime are developed according to the formed stages (tables for the first stage and schemes for the second); - peculiarities of investigation CR SGBV as international crime in the international criminal tribunal’s and court’s practice are highlighted and characterized; - system of state’s international obligations on investigation CR SGBV as international crime is distinguished. It consists of state’s obligation on criminal prosecution of person, who committed international crimes in general (treaty law, customary law and soft law) and state’s obligation on investigation CR SGBV as international crime (soft law); - comprehensive analysis of non-state actor’s contribution in the investigation CR SGBV as international crime is made, five main types of it are characterized; - problem issues (gaps) of responsibility for SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, are identified, main of them are detailed, recommendations on their settlement are proposed; - gap of complex SGBV definition absence in the national law is proposed to settle by amending a Law of Ukraine “On ensuring equal rights and opportunities for women and men” with the author’s SGBV definition, formed in this thesis; - gap of absence concept of nexus between the crimes and armed conflict on the territory of Ukraine during their investigation in the national law is proposed to settle by amending Regulation on Unified register of pre-trial investigations, order of its forming and operating, approved by the Office of the General Prosecutor of Ukraine Order № 298 from 30.06.2020, and boarding register interface with the ability of pointing nexus with the armed conflict on the territory of Ukraine on geographical, temporal and causative criteria. The following issues are improved and detailed: - separate parts of the SGBV term: “sexual violence” and “gender-based violence”; - list of conflicts, during which committed SGBV might be conflict-related in case of proves criteria. Among such conflicts are armed conflicts (international and non-international) and other situations (internal disturbances, internal tensions and natural disasters which occur in countries that are affected by conflict); - main features of armed conflicts and other situations as well as applicable international law with the SGBV cases, related with current conflicts - content of SGBV nexus with the conflict through the geographical, temporal and causative criteria; - differences in international criminal tribunal’s and court’s approaches on defining crimes against humanity; - components of classical CR SGBV act’s actus reus and means rea in the treaties of international criminal law and practice of their establishing; - disadvantages of qualification SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, as ordinary, not international crimes. The following ideas were further researched: - CR SGBV conceptual construct is regulated on the insufficient level, any international law branches or institutions don’t have the complex CR SGBV definition; - CR SGBV depending on the circumstances of its committing might be qualified as war crime, crime against humanity or genocide; - definition of nexus between the SGBV and conflict is regulated on the law level in IHL, ILHR and ICL and identifies in the framework of war crime contextual element. Soft law provides the best understanding of such nexus; - all war crimes “against persons” depending on reasons and circumstances they are committed might be CR SGBV acts; - all acts from the list of crimes against humanity and genocide depending on reasons and circumstances they are committed might be CR SGBV acts; - “classical” CR SGBV acts that criminalized in international law are rape, sexual slavery, enforced prostitution, enforced pregnancy and enforced sterilization; - list of conflicts, SGBV related to which might be qualified as crimes against humanity and genocide, includes all types of conflict: armed conflicts and other situations; - CR SGBV is a separate component part of international crime, thus it has own peculiarities of investigation and proving; - peculiarities of investigation CR SGBV as international crime are common for all its types: war crimes, crimes against humanity and genocide; - third state obligation to investigate CR SGBV as international crime defines in the framework of mandatory universal jurisdiction and it is only for those CR SGBV acts that are war crimes, related to the international armed confict; - obligation of the ICC Rome Statute country to cooperate with the ICC Prosecutor Office is recognized as a part of the state obligation to investigate CR SGBV as international crime; - impossibility to create exhaustive list of non-state actor’s contribution in investigation CR SGBV as international crime caused by their plurality and variety of functions and tasks; - responsibility on SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, is limited; - SGBV acts, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, currently are qualified by representatives of Ukrainian law enforcement authorities mostly as ordinary crimes; - there is an acute need to adopt a legal act on criminalization concrete list of SGBV acts as war crime and crime against humanity as well as order of using amnesty, for example Draft Law of Ukraine “On amending certain legislative acts of Ukraine to ensure the harmonisation of criminal legislation with international law”; -best international practices on investigation CR SGBV, including on International Protocol on the Documentation and Investigation of Sexual Violence in Conflict, must be implemented in the national legislation of Ukraine; - documenting SGBV acts, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, must be included to the National center for documentation human rights violations on the temporary occupied territories obligations as a separate category of human rights violations. The aforementioned statements can be taken into account during the: scientific research – for further theoretical and practical researches of peculiarities of responsibility for SGBV; legislative activities – during the drafting amendments to the legislation of Ukraine on responsibility for SGBV, including CR, its definition, order of registration and investigation, conducting evidentiary analysis etc; law enforcement activities – for law enforcement and judicial authority’s activities on brining persons guilty in SGBV crimes, related with the armed conflict on the territory of Ukraine, to the responsibility, their understanding of qualification CR SGBV as international crimes stages as well as approaches and practices of international criminal tribunals and courts on qualification, investigation and proving CR SGBV as was crime, crime against humanity and genocide (after the harmonization Criminal Code of Ukraine and Criminal Procedural Code of Ukraine with the ICC Rome Statute); educating activities – during the preparation materials in the framework of the International Law Course as well as specialized courses.
The research is devoted to the substantial and comprehensive international-legal study of conflict-related sexual and gender-based violence (CR SGBV) as well as international criminal tribunal’s and court’s practice of qualification and investigation CR SGBV as international crime. The separate issue of the research is internationallegal assessment of SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, and law enforcement and judicial authority’s activities on brining guilty persons to the responsibility. Widespread cases of unrecognizing CR SGBV as international crime not only by victims, but by the law enforcement and judicial officials as well; lack of the judicial practice of brining guilty in CR SGBV persons to the responsibility; discrepancies in the international law doctrine create the need for a substantial research of theoretical and practical aspects of qualification and investigation CR SGBV as international crime. Taking into account that SGBV is inherent part of the modern conflicts the research issue doesn’t lose its topicality, but moreover needs new approaches to its understanding. In the context of existent SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, caused by the Russian Federation aggression, all mentioned above have important significance for Ukraine. The research provides detailed characteristic on such issues as: genesis of international-legal prohibition on CR SGBV; establishment and evolution of the definition “CR SGBV” in international law; SGBV nexus with a conflict; CR SGBV as war crime, crime against humanity and genocide; peculiarities of qualification CR SGBV as international crime;international criminal tribunal’s and court’s practice on investigation CR SGBV as international crime; states obligations on investigation CR SGBV as international crime and non-state actors contribution; problems of responsibility for SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine. The scientific novelty of the results is that by using modern research methods and techniques a comprehensive study of different aspects of the international crimes’ component part, CR SGBV, was carried out. Thesis is the first attempt of researching theoretical and practical aspects of qualification and investigation CR SGBV as international crime, as well as identifying needed gaps and voids in current responsibility for SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, and developing visionary (conceptual) ways of their settlement. The novelty of the study includes the following provisions. For the first time: - detailed analysis of international-legal CR SGBV prohibition genesis is provided, three forms of prohibition in the IHL and two in the IHRL are proposed; - investigation patterns of CR SGBV in the international law doctrine are highlighted; - need of using complex CR SGBV definition rather than its separate parts is substantiated; - author’s term of CR SGBV is proposed. It is an act of sexual nature and (or) act committed against person because of the gender, if they are committed under coercive circumstances and caused physical, sexual or psychological harm as well as threat of such acts and (or) coercion to engage in them in case they have geographical, temporal and causative nexus with armed conflicts and other situations. - war crimes, crimes against humanity and acts of genocide are classified in two groups: the first one includes acts that independently on any factors are always CR SGBV; the second one – those acts, that might be CR SGBV dependently on reasons and circumstances they are committed; - nexus between the classified war crimes groups and forms of CR SGBV prohibition in the IHL is proved; - periodization of establishment list of crimes against humanity on including CR SGBV acts in it is proposed. Establishment has three stages: 40th of 20 century (first stage), 90th of 20 century (second stage) and beginning of 21 century (third stage); - nexus between the classified crimes against humanity groups and forms of CR SGBV prohibition in the IHRL, as well as between the stages of evolution such prohibitions and separated stages of establishment list of crimes against humanity is provided; - process of qualification CR SGBV as international crime is detailed, two stagesof it, the second one of which includes two phases, are formed; - practical tools on qualification “classic” CR SGBV acts as international crime are developed according to the formed stages (tables for the first stage and schemes for the second); - peculiarities of investigation CR SGBV as international crime in the international criminal tribunal’s and court’s practice are highlighted and characterized; - system of state’s international obligations on investigation CR SGBV as international crime is distinguished. It consists of state’s obligation on criminal prosecution of person, who committed international crimes in general (treaty law, customary law and soft law) and state’s obligation on investigation CR SGBV as international crime (soft law); - comprehensive analysis of non-state actor’s contribution in the investigation CR SGBV as international crime is made, five main types of it are characterized; - problem issues (gaps) of responsibility for SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, are identified, main of them are detailed, recommendations on their settlement are proposed; - gap of complex SGBV definition absence in the national law is proposed to settle by amending a Law of Ukraine “On ensuring equal rights and opportunities for women and men” with the author’s SGBV definition, formed in this thesis; - gap of absence concept of nexus between the crimes and armed conflict on the territory of Ukraine during their investigation in the national law is proposed to settle by amending Regulation on Unified register of pre-trial investigations, order of its forming and operating, approved by the Office of the General Prosecutor of Ukraine Order № 298 from 30.06.2020, and boarding register interface with the ability of pointing nexus with the armed conflict on the territory of Ukraine on geographical, temporal and causative criteria. The following issues are improved and detailed: - separate parts of the SGBV term: “sexual violence” and “gender-based violence”; - list of conflicts, during which committed SGBV might be conflict-related in case of proves criteria. Among such conflicts are armed conflicts (international and non-international) and other situations (internal disturbances, internal tensions and natural disasters which occur in countries that are affected by conflict); - main features of armed conflicts and other situations as well as applicable international law with the SGBV cases, related with current conflicts - content of SGBV nexus with the conflict through the geographical, temporal and causative criteria; - differences in international criminal tribunal’s and court’s approaches on defining crimes against humanity; - components of classical CR SGBV act’s actus reus and means rea in the treaties of international criminal law and practice of their establishing; - disadvantages of qualification SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, as ordinary, not international crimes. The following ideas were further researched: - CR SGBV conceptual construct is regulated on the insufficient level, any international law branches or institutions don’t have the complex CR SGBV definition; - CR SGBV depending on the circumstances of its committing might be qualified as war crime, crime against humanity or genocide; - definition of nexus between the SGBV and conflict is regulated on the law level in IHL, ILHR and ICL and identifies in the framework of war crime contextual element. Soft law provides the best understanding of such nexus; - all war crimes “against persons” depending on reasons and circumstances they are committed might be CR SGBV acts; - all acts from the list of crimes against humanity and genocide depending on reasons and circumstances they are committed might be CR SGBV acts; - “classical” CR SGBV acts that criminalized in international law are rape, sexual slavery, enforced prostitution, enforced pregnancy and enforced sterilization; - list of conflicts, SGBV related to which might be qualified as crimes against humanity and genocide, includes all types of conflict: armed conflicts and other situations; - CR SGBV is a separate component part of international crime, thus it has own peculiarities of investigation and proving; - peculiarities of investigation CR SGBV as international crime are common for all its types: war crimes, crimes against humanity and genocide; - third state obligation to investigate CR SGBV as international crime defines in the framework of mandatory universal jurisdiction and it is only for those CR SGBV acts that are war crimes, related to the international armed confict; - obligation of the ICC Rome Statute country to cooperate with the ICC Prosecutor Office is recognized as a part of the state obligation to investigate CR SGBV as international crime; - impossibility to create exhaustive list of non-state actor’s contribution in investigation CR SGBV as international crime caused by their plurality and variety of functions and tasks; - responsibility on SGBV, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, is limited; - SGBV acts, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, currently are qualified by representatives of Ukrainian law enforcement authorities mostly as ordinary crimes; - there is an acute need to adopt a legal act on criminalization concrete list of SGBV acts as war crime and crime against humanity as well as order of using amnesty, for example Draft Law of Ukraine “On amending certain legislative acts of Ukraine to ensure the harmonisation of criminal legislation with international law”; -best international practices on investigation CR SGBV, including on International Protocol on the Documentation and Investigation of Sexual Violence in Conflict, must be implemented in the national legislation of Ukraine; - documenting SGBV acts, related to the armed conflict on the territory of Ukraine, must be included to the National center for documentation human rights violations on the temporary occupied territories obligations as a separate category of human rights violations. The aforementioned statements can be taken into account during the: scientific research – for further theoretical and practical researches of peculiarities of responsibility for SGBV; legislative activities – during the drafting amendments to the legislation of Ukraine on responsibility for SGBV, including CR, its definition, order of registration and investigation, conducting evidentiary analysis etc; law enforcement activities – for law enforcement and judicial authority’s activities on brining persons guilty in SGBV crimes, related with the armed conflict on the territory of Ukraine, to the responsibility, their understanding of qualification CR SGBV as international crimes stages as well as approaches and practices of international criminal tribunals and courts on qualification, investigation and proving CR SGBV as was crime, crime against humanity and genocide (after the harmonization Criminal Code of Ukraine and Criminal Procedural Code of Ukraine with the ICC Rome Statute); educating activities – during the preparation materials in the framework of the International Law Course as well as specialized courses.
Description
Keywords
міжнародне право, сексуальне і гендерно-обумовлене насильство, пов’язане з конфліктом, міжнародний злочин, збройний конфлікт на території України, міжнародна відповідальність, дисертація, international law, sexual and gender-based violence, conflictrelated, international crime, international responsibility, armed conflict on the territory of Ukraine
Citation
Заворотько І. Г. Сексуальне і гендерно-обумовлене насильство, пов'язане з конфліктом, як міжнародний злочин : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі "Міжнародні відносини" за спеціальністю "Міжнародне право" / Заворотько Інна Григорівна ; наук. керівник Скалецька Зоряна Степанівна ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : НаУКМА, 2020. - 301 c.