eKMAIR

Подвійна природа права, юридична визначеність і коректність (справедливість) права

Show simple item record

dc.contributor.author Матвєєва, Юлія
dc.date.accessioned 2022-04-03T08:48:33Z
dc.date.available 2022-04-03T08:48:33Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Матвєєва Ю. І. Подвійна природа права, юридична визначеність і коректність (справедливість) права / Матвєєва Ю. І. // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2021. - Т. 8. - С. 34-41. - https://doi.org/10.18523/2617-2607.2021.8.34-41
dc.identifier.uri http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/22895
dc.identifier.uri https://doi.org/10.18523/2617-2607.2021.8.34-41
dc.description.abstract У статті розкрито важливість поєднання в природі права його моральної основи і формального змісту. Досліджено практичне значення теорії німецького філософа права Р. Алексі про подвійну, або ж дуальну, природу права. Дуальність передбачає, що право обов’язково охоплює як реальний, або фактичний, так і ідеальний, або критичний, виміри. Фактичний вимір представлений елементами офіційного походження і соціальної ефективності, а ідеальний вимір знаходить своє вираження в елементі моральної правильності (коректності). Тож теза дуальної природи права передбачає непозитивізм (non-positivism). Важливого значення набуває питання відповідності юридичної визначеності і коректності змісту норм, що пов’язується з принципом справедливості, який вимагає, щоб рішення владних органів були морально правильними. Принципи юридичної визначеності і справедливості часто можуть конфліктувати між собою. Але жоден принцип за будь-яких обставин не може витіснити інший. Навпаки, дуальна природа права вимагає, щоб обидва ці принципи застосовувались у коректній пропорційності, урівноважено (balanced). А це можливо тільки в політичній формі демократичного або дискурсивного конституціоналізму. Конституційні права та демократія – головні елементи конституціоналізму. Вони обов’язкові в дискурсивній теорії, і обидва мають дуальну природу. Позитивізм має слабкі сторони юридичної визначеності (відкритість мови, наявність суперечливих норм, динаміка суспільного життя та ін.). Але вони стають сильними аргументами для захисту людини, її гідності, прав і свобод. І тільки орієнтація права на його подальший гуманний розвиток, на його «олюднення» – з огляду на необхідність захисту людини на засадах справедливості, рівності і свободи – може стати аргументом, що заповнює слабкі сторони юридичної визначеності. Тоді і тільки тоді принцип формальної юридичної визначеності закону перетворюється в правову визначеність як складову верховенства права, що характеризує стабільний та цивілізований розвиток правового простору. uk_UA
dc.description.abstract The article reveals the importance of combining the moral basis and the formal content in the nature of law. The practical significance of German legal philosopher Robert Alexy’s theory of the dual nature of law is investigated. Duality presupposes that law necessarily includes both real, or factual, and ideal, or critical, dimensions. The actual dimension is represented by elements of official origin and social efficiency, while the ideal dimension is expressed in the element of moral correctness. Accordingly, the thesis of the dual nature of law presupposes non-positivism. Importance is being increasingly attached to the question of the conformity of legal certainty and correctness of the content of norms, which is connected with the principle of justice, requiring that the decisions of the authorities are morally correct. The principles of legal certainty and justice can often conflict with each other. However, no principle can displace another one under any circumstances. On the contrary, the dual nature of law requires that both of these principles be applied in correct proportionality and be balanced. And this seems possible only in the political form of democratic or discursive constitutionalism. Constitutional rights and democracy are the main elements of constitutionalism. They are mandatory in the discursive theory and both are dual in nature. Positivism has the weaknesses of legal certainty (openness of language, the presence of conflicting norms, the dynamics of social life, etc.). But they become strong arguments for the protection of human dignity, rights and freedoms. It is the orientation of the right to its further humane development, to its “humanization”, based on the need to protect people based on justice, equality and freedom, that can be an argument filling the weaknesses of legal certainty. Then, and only then, the principle of formal legal certainty of the law is transformed into legal certainty as a component of the rule of law, which characterizes the stable and civilized development of the legal framework. en_US
dc.language.iso uk uk_UA
dc.subject дуальність (подвійна природа) права uk_UA
dc.subject ідеальний вимір права uk_UA
dc.subject реальний вимір права uk_UA
dc.subject моральна правильність права uk_UA
dc.subject формула Радбруха uk_UA
dc.subject крайня несправедливість uk_UA
dc.subject стаття uk_UA
dc.subject duality (dual nature) of law en_US
dc.subject ideal dimension of law en_US
dc.subject real dimension of law en_US
dc.subject moral correctness of law en_US
dc.subject Radbruch formula en_US
dc.subject extreme injustice en_US
dc.title Подвійна природа права, юридична визначеність і коректність (справедливість) права uk_UA
dc.title.alternative Dual nature of law, legal certainty and correctness (justice) of law en_US
dc.type Article en_US
dc.status first published en_US
dc.relation.source Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics