Держава та "лікарки". Постання медичної системи в українських землях Російської імперії (XVIII - поч. ХІХ ст.)

Loading...
Thumbnail Image
Date
2021
Authors
Маслійчук, Володимир
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавець Олександр Савчук
Abstract
Історія медицини пов’язана з поширенням державних заходів і витісненням суспільних практик. Уніфікація медичної галузі також послужила встановленню домінування чоловіків. Історія медицини Російської імперії — це історія державної політики, запозиченої із західноєвропейських моделей: поява лікарів і лікарень, методів профілактики, медичної освіти та гігієни, нарешті, певна медична культура та її відображення є невід’ємними ознаками при висвітленні історії державних установ. Створюючи свою медичну систему, Російська імперія не мала належних засобів для всебічного контролю підконтрольних їй українських земель. Особливо це стосувалося допомоги при пологах, де нові стаціонарні лікувальні заходи та акушер співіснували з традиційними повитухами, які допомагали при пологах. З поширенням аптек і фармацевтичних препаратів жінки були залучені до незаконної торгівлі наркотиками та отрутами. Є згадки про офіційні лікарні з жінками-лікарками. Біля лікаря була знахарка. Гендерний вимір цієї проблеми як виключення жінки зі сфери лікування був однією з причин майбутніх емансипаторських прагнень і містив ознаки симбіозу офіційної та неформальної медицини. Дискусійне питання медицини як засобу нерівності та формування демографічної політики залишається відкритим. Виведення жінок з орбіти офіційних медичних заходів (крім акушерства) все ще відігравало свою роль у поширенні медичних установ. Тому друга половина XVIII – перша половина XIX століття може бути зрозуміла істориком медицини по-різному.
The history of medicine is connected with the spread of state measures and the displacement of public prac­ tices. The unification of the medical field also served to establish male dominance. The history of medicine of the Russian Empire is a history of public policy borrowed from Western European models: the emergence of doc­ tors and hospitals, methods of prevention, medical edu­ cation and hygiene, finally a certain medical culture and its reflection are integral features to cover the history of public institutions. Creating its medical system, the Rus­ sian Empire did not have adequate means for compre­ hensive control in the Ukrainian lands under its control. The involvement of previous “women practices” was ob­ vious. This was especially true of childbirth assistance, where new inpatient medical measures and obstetrician coexisted with traditional midwives (baba) who helped in childbirth. With the proliferation of apothecaries and pharmaceuticals, women were involved in the illicit traf­ ficking of drugs and poisons. There are mentions of in­ formal hospitals with women doctors. There was a witch doctor next to the doctor. The gender dimension of this problem as an expulsion of women from the sphere of treatment was one of the reasons for future emancipatory aspirations and contained signs of a symbiosis of for­ mal and informal medicine. The debatable question of medicine as a means of inequality and the formation of demographic policy remains open. The removal of wom­ en from the orbit of the official medical measures (except for obstetrics) still played a role with the spread of medi­ cal institutions. Therefore, the second half of the XVIII- in the first half of the XIX century may be understood by the historian of medicine in different ways.
Description
Keywords
історія медицини, гендерна історія, Російська імперія, розділ з книги
Citation
Маслійчук В.Л. Держава та "лікарки". Постання медичної системи в українських землях Російської імперії (XVIII - поч. ХІХ ст.) / Володимир Маслійчук // Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні XVIII-XIX ст. : колективна монографія / за ред. Володимира Маслійчука та Ігоря Сердюка ; Центр історико-антропологічних досліджень Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Харків : Олександр Савчук, 2021. - Розділ 4. - С. 177-209.