eKMAIR

Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: "женщина" – "полурабочая" – "рабочая" : (на прикладі цукрових заводів київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.)

Show simple item record

dc.contributor.author Карпенко, Ігор
dc.date.accessioned 2021-12-06T00:21:27Z
dc.date.available 2021-12-06T00:21:27Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Карпенко І. М. Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: "женщина" – "полурабочая" – "рабочая" : (на прикладі цукрових заводів київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.) / Карпенко І. М. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2021. - Т. 4. - С. 23-28. uk_UA
dc.identifier.uri https://doi.org/10.18523/2617-3417.2021.4.23-28
dc.identifier.uri http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21781
dc.description.abstract У статті автор розглядає проблему визначення статусу жінки в цукровій промисловості Російської імперії пореформеного періоду. На прикладі цукрових заводів Київської губернії 1880-х – 1905 рр. проілюстровано складний процес визначення ролі та місця жінки у професійній структурі промислових закладів такого типу. Адже жінки здебільшого поповнювали склад некваліфікованої частини робітництва, залишаючись у нижній частині ієрархії промислового робітництва. І якщо розподіл робітників чоловіків здійснювався здебільшого за параметром "кваліфікації" (кваліфікований/некваліфікований робітник), то жінок – за гендерним параметром. Архівні матеріали фондів фабричної інспекції та внутрішньозаводської документації свідчать, що жінок-працівниць найчастіше виокремлювали в категорію "женщина", рідше – "полурабочая", а ще рідше – "рабочая". Такий розподіл суттєво відрізнявся від розподілу серед чоловічої частини робітництва ("рабочий/полурабочий"). Адже жінку, яка працювала у промисловому просторі, сприймали переважно не як повноцінну одиницю трудового ресурсу, а як доповнення до кваліфікованої чоловічої праці. Однак запропонована автором цього дослідження модель ("женщина" – "полурабочая/рабочая") відкрила інший кут зору, згідно з яким професійна позиція жінки не була чітко зафіксованою і де-факто могла змінюватись, незалежно від типу виконуваної роботи (кваліфікована чи некваліфікована). Все дає змогу стверджувати, що доба індустріалізації та модернізації все-таки надавала жінкам (хоч і незначний) простір можливостей для реалізації власної праці. uk_UA
dc.description.abstract This article regards the problem of defining the women’s status in the sugar-refining industry of the Russia Empire post-reform period. Based on the cases of sugar factories of Kyiv province during the 1880s– 1905s, the author illustrates a complicated process of determining the role and the place of female laborers in the professional structure of industrial institutions which relate to this type of industry. Due to the fact that women had been recruited to unqualified parts of the working class (in the majority of cases), they remained at the bottom of the hierarchy of industrial labor. In contrast to men-laborers, who were distributed by the qualification parameter and professional skill (qualified/unqualified labor force), women-laborers were distributed by the gender parameter. Based on the archival materials of the factory inspection funds and in-factory documentation, it was found that working women were most often identified into the category “women” (“zhenschina”), less often as “part-time workers” (“polurabochaya”), and even less often as “workers” (“rabochaya”). It is possible to say that such division differed significantly from the distribution among the male part of the working class (“rabochiy/polurabochiy”). After all, a woman working in an industrial space was generally perceived not as a full-fledged unit of labor but as a supplement to qualified male labor. However, the model proposed by the author of this study: “woman” – “semi-worker” – “worker”, opened a different angle, according to which a woman’s professional position was not clearly fixed and could de facto change, regardless of the type of the performed work (qualified or unqualified). As a result, all these sources and evidence allow us to state that the period of industrialization and modernization provided for women (though not significant) a space for opportunities to realize their own work. en
dc.language.iso uk uk_UA
dc.subject цукрова промисловість uk_UA
dc.subject жіноча праця uk_UA
dc.subject кваліфікована/некваліфікована праця uk_UA
dc.subject Російська імперія uk_UA
dc.subject професійний статус uk_UA
dc.subject стаття uk_UA
dc.subject sugar-refining industry en
dc.subject women`s labor en
dc.subject qualified/unqualified labor en
dc.subject the Russia Empire en
dc.subject a professional status en
dc.title Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: "женщина" – "полурабочая" – "рабочая" : (на прикладі цукрових заводів київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.) uk_UA
dc.title.alternative The problem of defining the women’s status in sugar-refining industry: "woman" – "half-worker" – "worker" : (on an example of sugar factories of kyiv province 1880s-1900s) en
dc.type Article uk_UA
dc.status first published uk_UA
dc.relation.source Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics