У статті окреслено проблему практики зловживання прокурорами своїми повноваженнями, яке
полягає у поданні до суду необґрунтованих клопотань про накладення арешту на банківські рахунки
підприємства під виглядом збереження речових доказів. Виявлено, що таке підприємство здебільшого
не має і ніколи не мало будь-якого зв’язку з юридичною особою або групою компаній, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), маніпулюванні
на фондовому ринку тощо. Зазначено, що судді часто не досліджують матеріали таких клопотань
та постановляють необґрунтовані ухвали про накладення арешту. Виокремлено наслідки безпідставного арешту банківських рахунків підприємств для бізнесу, зокрема, це втрата довіри контрагентів, втрата прибутку підприємства та знищення його репутації. Встановлено, що такі наслідки тісно взаємопов’язані, оскільки юридична особа штучно позбавляється можливості здійснювати
розрахунки з контрагентами за своїми зобов’язаннями та розподіляти прибуток між учасниками.
Акцентовано на необхідності негайного звернення до суду у разі безпідставного арешту банківських рахунків підприємства. Визначено два способи скасування арешту банківських рахунків підприємства. Перший спосіб полягає у зверненні з клопотанням про скасування арешту до суду першої
інстанції, тобто до того ж суду, який виніс ухвалу про накладення арешту. Другим способом є скасування ухвали про накладення арешту в суді апеляційної інстанції. Встановлено, що звернення до суду
апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою на ухвалу про накладення арешту на банківські рахунки підприємства є більш швидким способом скасування необґрунтованих арештів, однак
варто пам’ятати, що в такому разі рішення суду апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає. Зазначено, що представнику підприємства дуже важливо вибрати правильну позицію за результатами юридичного аналізу обставин справи і наявної доказової бази, на основі чого
ретельно підготувати як процесуальні документи, так і власну модель поведінки безпосередньо під
час судового розгляду.
The article outlines the problem of the practice of abuse of power by prosecutors, which consists in filing
unfounded motions to the court to seize the bank accounts of the company under the guise of preserving
material evidence. It is founded that in most cases, such companies do not have and never had any
connection with the company or group of companies suspected of committing criminal offenses connected
with laundering, tax evasion or stock market manipulation. It is noted that judges often do not examine
the materials of such motions and issue arrest warrants. The consequences of unlawful seizure of bank
accounts of enterprises for business are the loss of trust of counterparties, the loss of profits of the enterprise
and the destruction of its reputation. In fact, such consequences are closely interrelated, as the company
artificially loses the ability to settle with counterparties on its obligations and distribute profits among
participants. It is emphasised on the need to immediately go to court in cases of unjustified seizure of bank
accounts of the enterprise. It is founded that there are two ways to cancel the seizure of bank accounts
of the enterprise. The first method is to apply for cancelling the seizure of property to the court of the first
instance, that is to the same court that imposed such seizure. In such case, the representative of the company
should file a petition to the court of the first instance in manner prescribed by law. The second method is to
appeal the decision to the court of appeal. It is established that appealing to the Court of Appeal against
the decision to seize the bank accounts of the company is a faster way to cancel unfounded arrests, but
it should be remembered that in this case the decision of the Court of Appeal is final and not subject to
appeal. For the company's representative, it is noted about the importance to choose the right position
based on the results of the legal analysis of the circumstances of the case and the available evidence.
Based on this, the company's representative shall prepare carefully the procedural documents and the own
model of conduct directly during the trial.
