Статтю присвячено описові однієї зі сфер функціювання синтаксичного зв’язку, що має перехідний
характер між подвійним і одиничним типами. Теоретико-методологічну домінанту дослідження становить
комплексний аналіз речення на комунікативному, семантико-синтаксичному та формально-синтаксичному
рівнях та кваліфікація синтаксичного зв’язку як опосередкованого семантико-синтаксичним рівнем
формального віддзеркалення реальних зв’язків між реальними предметами довкілля.
Схарактеризовано граматичну специфіку й сфери поширення синтаксичного зв’язку, перехідного між
подвійним предикативним та сумою одиничного предикативного й одиничного підрядного у формі
прилягання. Аргументовано, що перехідність синтаксичного зв’язку зазначеного типу зумовлена
синкретизмом синтаксичної функції ад’єктива чи адвербіатива, залучених до його реалізації. З’ясовано
причини такого синкретизму, які полягають у: 1) здатності ад’єктивів (чи субстантивів як їхніх еквівалентів)
у формі орудного відмінка транспонуватися як до предикативної, так і до адвербіальної сфер; 2) здатності
ад’єктивів якісно-атрибутивної семантики трансформуватися у прислівники із збереженням значення стану
або ознаки суб’єкта. Висвітлено механізм реалізації перехідного синтаксичного зв’язку в конструкціях
структурної моделі S1
+Vf
+Adj(S)5
та окреслено їхні семантико-граматичні особливості порівняно з
синтаксичними трійками цієї ж моделі, у яких функціює подвійний власне-предикативний синтаксичний
зв’язок. Обґрунтовано перехідний вияв синтаксичного зв’язку в конструкціях структурної моделі
S1
+Vf
+Adv, де прислівник є дериватом прикметника чи дієприкметника, здатного бути членом синтаксичної
трійки структурної моделі S1
+Vf
+Adj1,5. Показано відношення синтаксичної синонімії між побудовами цих
двох моделей.
The paper deals with the describing of one of a syntactic connection’s manifestation, that has transitional nature
between double and single types. The theoretical-methodological base of the research is the complex analysis
of a sentence on the communicative, semantic-syntactic and formal-syntactic levels and, according to this, the
qualification of the syntactic connection as the mediated by the semantic-syntactic level formal reflection of real
connections between real things in the environment.
The grammatical peculiarities and the scopes of spreading of the syntactic connection, that is transitional
between the double-predicative connection and the sum of the single predicative and single subordinated ones,
are characterized. The author argues the syntactic connection’s transitivity of such type depends on the syncretic
syntactic function of an adjective or an adverb, that take place in its realization. The causes of such syncretism are
cleared up, namely: 1) adjective’s (or substantive’s as its equivalent) in the instrumental ability to transport to the
predicative scope and to the adverbial scope as well; 2) the qualitative semantic adjective’s ability to transform to
adverb, saving the mean of subject’s posture or look. The mechanism of the transitional syntactic connection in
the constructions of structural model S1
+Vf
+Adj(S)5
is explained. Their semantic-grammatical differences from
sentences with depictive predicates are outlined. The transitional manifestation of the syntactic connection in the
constructions of structural model S1
+Vf
+Adv, where an adverb is a derivative of a depictive predicate, is proved.
