Конференцію Британської асоціації слов’янських і східноєвропейських студій (BASEES) 2019 року було присвячено тридцятій річниці падіння Берлінського муру – події, котра ознаменувала тріумфальну перемогу цінностей демократії та свободи над комуністичним авторитаризмом. Головну увагу було зосереджено на причинах цієї перемоги, зокрема ролі інтелектуалів. Теза про те, що здобутки науки та освіти – це не лише теоретичні досягнення та їх успішне засвоєння у вигляді знань, але й рівень впливу на суспільство, актуалізує проблему публічної активності науковців. Перехід від інструментальної раціональності до ціннісної посилює практичну значущість інтелектуальної активності. Це питання набуває особливого значення у зв’язку з кризою цінностей ліберальної демократії та зростанням недовіри до раціональних знань і культури. Сучасні технології маніпулювання людською свідомістю сприяють посиленню позицій авторитарних режимів. А тому досвід інтелектуалів в умовах комуністичного авторитаризму має навчити сучасних науковців відстоювати цінності свободи й демократії та зберігати соціальний оптимізм. Дискусія про падіння Берлінського муру доводить, що громадянська та академічна позиції науковця лише посилюють одна одну, тим самим утворюючи потужний захист проти авторитаризму. Проте реінкарнація авторитарних настроїв у сучасну добу живить популярні звинувачення інтелектуалів у неспроможності протистояти викликам сучасності. Один із таких викликів – забування про жахи старих стін та ілюзії щодо спорудження нових.
Конференция Британской ассоциации славянских и восточноевропейских исследований (BASEES) 2019 была посвящена тридцатой годовщине
падения Берлинской стены – событию, которое ознаменовало триумфальную победу ценностей демократии и свободы над коммунистическим авторитаризмом. Внимание в основном было сосредоточено на причинах
данной победы, в том числе роли в ее осуществлении интеллектуалов того
времени. Тезис о том, что достижения науки и образования – это не только
теоретические достижения и их успешное усвоение в виде знаний, но и уровень влияния на общество, актуализирует проблему публичной активности ученых. Переход от инструментальной рациональности к ценностной
усиливает практическую значимость интеллектуальной активности. Обращение к этому вопросу приобретает особое значение в связи с кризисом
ценностей либеральной демократии и ростом недоверия к рациональным
знаниям и культуре. Современные технологии манипулирования человеческим сознанием способствуют усилению позиций авторитарных режимов.
А поэтому опыт интеллектуалов в условиях коммунистического авторитаризма должен научить современных ученых отстаивать ценности свободы
и демократии и сохранять социальный оптимизм. Дискуссия о падении
Берлинской стены доказывает, что гражданская и академическая позиции
ученого лишь усиливают друг друга, тем самым образуя мощную защиту
против авторитаризма. Однако, реинкарнация авторитарных настроений
в современную эпоху дает основания для распространенных обвинений
против интеллектуалов – в их несостоятельности противостоять вызовам
современности. Среди таких вызовов – забвение ужасов старых стен и иллюзии относительно преимуществ строительства новых.
The conference of the British Association of Slavic and Eastern European Studies (BASEES) in 2019 was dedicated to the 30th anniversary of the fall of the Berlin Wall, the event that marked democracy triumph and liberation of communist
authoritarianism. The focus was made on the factors of this victory, in particular
on the role played in it by intellectuals of that time. The problem of scholars’ public activity was brought to the forefront by the thesis that achievements of science and education are not only theoretical developments and their successful
assimilation in the form of knowledge, but also the level of influence science and
education have in the society. Transition from instrumental rationality to rationality of values enhances practical importance of intellectual activity. Addressing
this issue is particularly important in the context of crisis in the values of liberal
democracy and increasing distrust of rational knowledge and culture. Modern
technologies of manipulating consciousness contribute to the strengthening of
authoritarian regimes. Therefore, the experience of intellectuals under communist authoritarianism must teach contemporary scholars to uphold the values of
freedom and democracy and maintain social optimism. The discussion on the fall
of the Berlin Wall proved that the scholars’ civic and academic positions reinforce
each other, thereby forming a powerful defence against authoritarianism. However, the reincarnation of authoritarian sentiment nowadays provides grounds
for accusing intellectuals of their inability to face up the challenges of the present.
Among those challenges, we should mention forgetting the horribleness of old
walls and illusions on benefits of constructing new ones.
