Abstract:
Не хочеться визнавати, але останнім часом для багатьох театрів головною проблемою стало банальне виживання, а не творча реалізація. У змаганні за присутність у житті людей, коли обмежень на безпосереднє спілкування все більше, а охочих ризикувати все менше, театри доводять, що можуть зробити таке, чого не можуть ні книга, ні кіно. Програвши ще в допандемічні часи змагання конкурентам з індустрії розваг, театри стали прицільніше маркувати територію свого впливу і посилювати позиції саме на ній. Уміння робити це винахідливо та з гідністю, акцентуючи на своїй унікальності, зрештою й зберегло зацікавленість їхньою діяльністю.
